Контрольна робота . Відокремлені члени речення. 1. Укажіть правильне твердження. Уточнюючими називають члени речення, які: А розширюють зміст речення; Б звужують зміст речення; В уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення; 2. Укажіть правильне твердження. Відокремлюватися можуть: А підмет, присудок, обставина; Б додаток, означення, обставина; В підмет, присудок, означення 3. Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова? Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші літа. А Відокремлене означення; Б відокремлена уточнююча обставина; В відокремлений додаток; 4. Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом. А Зачаровані подорожні сиділи й мовчали. Б Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. В В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці. 5. Укажіть речення з відокремленим додатком. А Нікого тут нема, крім мене й господині. Б Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні. В Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 6. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з прийменником. А Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… Б Незважаючи на вітрець, робилося душно. В Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. 7. Укажіть правильне твердження. На письмі відокремлені члени речення виділяють: А комами; Б комами і тире; В дужками. 8. Яким відокремленим членом речення є виділені комами в реченні слова? І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. А Відокремлена прикладка; Б відокремлене означення; В відокремлений уточнюючий додаток. 9. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом. А А пісня, наростаючи, пливла над берегом. Б Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. В І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам. 10. Укажіть речення з відокремленою прикладкою. А Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі. Б Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг. В Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. 11. Спишіть речення, розставте розділові знаки, підкресліть відокремлені члени відповідними лініями. Добро зроблене комусь обов*язково повернеться. Важливо будувати себе ні на кого не оглядаючись іть по братські

КОШЕНЯТКО. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби за погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою. Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є. РЕКС. У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс. У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м’ячиком, бігати зі мною наввипередки. Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся. БІЛОЧКА. Одного разу я побачила на дереві у парку білочку. Золотисто-коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкрасивішими звірками. Мені подобаються білочки, і я з задоволенням гаю за ними. ГОРОБЦІ. Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном. У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки. Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду. Я люблю гати за цими маленькими веселими пташками. Пару варіантів

Далеко не кожний жарт смішний, не у всіх випадках вдається пожартувати одночасно дотепно, смішно і необразливо. Іноді трапляється так, що людина жартує абсолютно недоречно і бездумно, що може призвести до незручних хвилин або навіть до образ з боку оточуючих. Як же необхідно жартувати? Як зробити це правильно?

По-перше, почуття гумору має бути адекватним. Дуже важливо розуміти, в якій компанії жартувати можна, а в якій не можна. Зазвичай адекватним є пожартувати в компанії своїх однолітків, коли ви перебуваєте в невимушеній обстановці. У людей однакового віку зазвичай схоже почуття гумору, тому, швидше за все, ваші однолітки добре зрозуміють і ваш жарт. По-друге, важливо оцінювати ситуацію, в якій ви жартуєте. Навряд чи жарти доречні на уроці чи на похоронах, а ось у вільний від навчання час у веселій компанії людей, налаштованих на відпочинок, жартувати дуже навіть можна і потрібно. Якщо ж ви пожартуєте в неправильній компанії або в неправильний момент, ви можете спровокувати образу з боку оточуючих людей, зробити їм неприємно або навіть викликати на свою адресу агресію.

Пожартувати дійсно смішно зможе лише та людина, яка має певні знання і розуміння життя. Справа в тому, що жарт – це ніби аналіз дійсності і демонстрація того, що життя навколо нас насправді смішне. Не можна жартувати, ґрунтуючись виключно на власній фантазії, кожен жарт повинний мати частку правди, зв’язок з навколишнім світом. І чим тонше цей зв’язок буде, тим жарт буде дотепнішим. Також не варто забувати, що кожен жарт повинен мати частку правди і частку жарту, необхідно правильно витримувати цей баланс.