Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання.
