Написати твір-опис Софіївського собору у публіцистичному стилі

Рано чи пізно кожен з нас замислюється про своє призначення і місце в світі. Іноді це відбувається в юності, а іноді люди проживають життя, не замислюючись, і в старості пожинають плоди безглуздо прожитих років. Мені здається, що думати про своє призначення важливо і потрібно, адже від цього може залежати доля. Пошуки себе і свого місця в світі – завдання непросте, однак, чим раніше людина починає замислюватися про це, тим краще. Місце в світі – це, насамперед, професія. Я вирішила стати вчителем, тому що саме в цій професії я зможу відчувати, що приносять реальну користь. У сучасному світі дітям часто бракує любові, живого людського спілкування, грамотного ради. Нинішні батьки потопають у власних щоденних турботах, і часто їм не до дітей. Я впевнена, що школа може впоратися з цією проблемою. Хороший вчитель – це не тільки викладач певної дисципліни, але ще друг і наставник. Тому так важливо давати дітям тепло й увагу, у першу чергу. Кожна людина прагне до гармонійного життя, нехай навіть несвідомо. Однак гармонію кожен уявляє по-своєму. Я вважаю, що важливо реалізувати себе у всіх сферах життя, тому в майбутньому мені б хотілося створити сім'ю і виховати хороших дітей. Таким чином, питання про пошук свого місця в житті – питання дуже складне, і може знадобитися дуже багато часу, щоб відповісти на нього. При цьому очевидно, що варто замислюватися про такі речі, щоб згодом не довелося каятися в своєму бездіяльності або гірких помилок, скоєних в поспіху. Для себе я вирішила, чого хочу і до чого варто прагнути. Сподіваюся, що обставини будуть складатися сприятливо, і моє життя буде цікавою, насиченою і гармонійною.

Здавалося б, що таке сьогодні. Просто ще один нічим незапомінающійся день. Іноді буває таке, що саме сьогодні нічого не хочеться робити. Подумки думаєш, що все можна зробити завтра, адже ще є багато часу. І ніхто не замислюється над тим, що все починається саме сьогодні. Все наше життя залежить від сьогоднішнього дня. Що ми зробимо, куди поїдемо, ніж займемося, з ким побачимося саме в цю хвилину.

Вся історія людства починалася писатися не завтра, не через якийсь час, а сьогодні і зараз. Кожному важливого моменту відведено свій час в історії. Той час, коли всі трапилася, і не хвилиною пізніше або раніше. Так, і в нашому житті, все трапляється, тоді, коли потрібно. І якщо кожен замислювався, що саме від його сьогоднішнього рішення залежить завтрашній день, можливо, все було б зовсім по-іншому і набагато краще.

Є люди, які покладаються на долю. Але ж свою долю ми будуємо самі. Від прийнятих ними рішень, від сказаних слів і від зроблених справ залежить наша доля. І якщо покладатися на долю, то це-те ж саме, що покладатися на себе. Просто люди знайшли собі виправдання для того, щоб сьогодні нічого не робити. Але коли ще, якщо не сьогодні. Наша історія, наше життя починає писатися з моменту зачаття і до останнього вдиху. І нікому і ніколи не вдалося відстрочити цей момент хоча б на секунду. Все сталося, так як і повинно було статися і саме в цей момент, не завтра, не через рік, а сьогодні.