відповідність між виділеннем числівником та його синтаксичною роллю а реченні . 1 Сім год у Крим пола сiм год до Дону ( Я. Щогол 2 Двое третього не чекають ( Народна творчість ) . А підмет Б присудок В додаток 3 Хто хоче сягнути до сьомого неба , трудитись повинен до сьо мого поту ( Л. Дмитренко ) . Г означення Д обставина 4 Де доом любо , третьому місця нема ( Народна творчість )

Фольклор украинского народа является очень ценным сокровищем. Он формировался на протяжении многих веков и объединяет времена Киевской Руси с настоящим. Преодолевая различные препятствия на своем пути фольклор видоизменялся и приобретал разных жанровых воплощений. Окунувшись в историю мы можем найти знаменитые думы, которые превозносили победителей; наставления, что не потеряли актуальности до сегодня; легенды, баллады, сказки и многое другое.

Фольклор воплощает большую ценность еще потому, что лучшие произведения великих поэтов взятые из казны творчества народа, неизмеримо глубокой, разнообразной, чистой и мудрой. На основе фольклорных произведений на украинских землях формировались и разрастались театры, песенные произведения и даже художественное искусство.

Свое отношение к фольклору в своих размышлениях воплотил великий философ Григорий Сковорода, во время учебы он советовал ученикам обязательно изучать устное народное творчество, которое наиболее полно хранит сокровища народной мудрости. Он подчеркивал, что человек имеет право на уважение, что не забывает своего славного происхождения и может почерпнуть для себя все разнообразие мнений народного искусства, зрошеного кровью и слезами украинского народа.

Я считаю, что человек знающий свою историю и фольклор заслуживает называться настоящим патриотом. И что самое большое богатство находится не в самом устном народном творчестве, а в том что это творчество тронула в сердце.

Як чудово на прогулянці в зимовому лісі! 

Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. 

Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. 

Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. 

Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. 

У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. 

Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. 

Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.