Батьківське щастя – просто «бути»?
У світі існує дивне протиріччя, з яким ми не погоджуємось в молоді роки, проте саме його обираємо, стаючи дорослими батьками. Ви помічали, що наші батьки (та й ми самі, у кого діти дорослі) вважаємо за природне думати менше про себе, і більше про наших нащадків? Бува так, що і не голодуємо, але можемо не з’їсти смачненьке самі, щоб дати поласувати дітям чи онукам. Чи є гроші – нехай вони собі щось візьмуть, а нам вже і не треба… Так, батьківська шляхетність вражає, але і занепокоює. Все починається з малого: там відмовились, тут віддали дітям, на це не звертаємо увагу, про це не згадаємо, щоб не потурбувати, а в результаті - з’являється хвороба чи слабкість, і діти з онуками товчуться у ліжка старих. Бува, що до останнього не говорять літні люди, приховують те, від чого відмовляються і що переносять. Але життя і роки беруть своє, і страждати доводиться не тільки тому, хто хворіє, а й тому, хто переймається поруч. Скажіть, чи відмовиться дитина до батькам? – Вона зробить все можливе, тільки б урятувати цих рідних людей! Це природно і людяно. Проте з іншого боку, поставте собі запитання: чи схочуть батьки зайвий раз потурбувати дитину задля власної користі? – Ні, вони знайдуть причину не робити цього. Пам’ятайте про це кожного разу, коли зустрічаєтесь чи телефонуєте, чи навіть згадуєте власних батьків. Не варто чекати, що вони доповідатимуть Вам про слабкості чи хвороби. Придивіться, прислухайтесь – ви, хоч і не лікар, але завжди помітите те, що їх непокоїть. Якщо ж Ви дійсно бажаєте батькам довголіття – хоча б раз на рік відведіть їх до лікарні для комплексного медичного огляду. Повірте, багатьом літнім людям в країнах Заходу це дозволяє економити чималі гроші, адже виклики приватних лікарів коштують значно більше. У сучасних умовах життя в Україні, наявність документів, де зазначено все про здоров’я пацієнта (як в Паспорті Здоров’я від «Великої Родини»), дуже часто рятує життя, адже швидка до не завжди має час на дослідження причин хвороб. Це полегшує життя всім: лікарі чітко розуміють, що Вашим батькам може спричинити загрозу, а самі батьки не страждають від того, що час марнується на дослідження їх стану. Розумієте, про що ми хочемо сказати? Так, міжнародна програма «Велика Родина» піклується не тільки про здоров’я – ми глибоко переймаємося і моральними аспектами життя українців – відносинами дітей до батьків і навпаки, проблемами сімей і одиноких людей. Найстрашніше, з чим доводиться мати справу – це люди, які втратили родину, а разом з нею і сенс життя. А що таке родина? – Батьки і діти! Щоб все було добре, потрібно лише приділяти увагу рідним людям, дбати про них, спілкуватись, і берегти найцінніше – їх здоров’я. Всім батькам хочеться не просто «бути», а бути щасливими якомога довше. Саме ми, діти, маємо про це постійно пам’ятати! Це наш обов’язок.Твір «Чому потрібно знати історію свого народу»
Історія України – лише один зі шкільних предметів у навчальній програмі. Спокусливо забути про вивчення цього сегменту науки, про сумління на уроці. Та викроїти собі годинку вільного часу. На відеогри тощо.
Але чому цього робити не варто, а варто заглибитися у вивчення минулого нашого народу?
Хто не знає добре історії, той не знає добре інших суспільних наук. Йому важко зрозуміти навіть художню літературу, адже в літературі завжди багато історичних відсилок. Науки про суспільство тісно пов’язані між собою, і знання однієї допомагає зрозуміти й іншу. До того ж, хто ней знайомий з історією своєї нації, той погано знається й на других народах. Не знає їхньої культури, традицій, особливостей мислення, менталітету тощо. Не знаю він таких характеристик і свого народу. Тобто, мало розбирається у характері своїх власних земляків.
Історія допомагає розуміти логіку подій, причини та наслідки вчинків, бачити помилки історичних діячів. Також бачити, до чого вони призводять країну та народ, як хід історії впливає на долі окремих людей. Не вивчив історії – то й не побачиш, чому наше сьогодення саме таке, а не інше. Чому країна живе так, а не інакше, а люди навколо саме такі, як є, а не інші якісь.
Знання історії свого народу важливе для людини не для того, щоб «вичисляти ворогів» або «пам’ятати зло». Не є гідним «викопувати» з минулого історичні образи, трагічні історичні події та шукати винуватців них сьогодні. Принаймні, я вважаю саме так. Пам’ятати трагедії свого народу потрібно для того, щоб чесно вшанувати пам'ять постраждалих, вивчити уроки подій, щоб вони не повторювались більше ніколи. Така моя думка з приводу цього питання.
