Зробити конспект твору : Текст "Хліб та вироби з тіста в українському харчуванні"

Основу народного харчування українців становили різні страви з борошна і круп. В Україні хліб пекли переважно з житнього борошна й лише на свята переважно з пшеничного. Найбільшої святості україн­ський народ надавав хлібові та його різним - видам виробів. Згадаймо найбільш поширені види хліба та їхнє обрядове призначення.

Коровай — обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов'янських народів. Осо­бливе значення коровай має в українському весіллі. Відсутність короваю означала непо­вноцінність обряду, а людина, яка через бід­ність була позбавлена весільного короваю, одержувала прізвисько Безкоровайний. Ве­сільний коровай випікали з кращих сортів борошна, із учиненого тіста на маслі, яйцях. Зверху його оздоблювали виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, ка­чечками, квіточками, колосками.

Калач — обрядовий хліб. Виготовляли його із вчиненого тіста, як правило, плете­ним з трьох-чотирьох качалок. Калачі були звернуті у великий овал, нерідко з діркою посередині. На півдні Поділля, Буковини, у Карпатах калачі виконували функцію коро­ваю, їх там випікали багато — для обдарову­вання на застіллі, для дарування тощо. У тих районах, де випікали коровай, калачі вико­нували допоміжні, менш престижні функції: ними обмінювалися роди, маленькими ка­лачами за на весілля.

Лежень — весільний обрядовий хліб, різновид калача. Проте лежень робили зав­жди овальним та великим — як із плетінки, так і з цілої довгастої хлібини. Зверху, подіб­но до короваю, прикрашали оздобами з тіс­та. Лежень возили молоді до нової родини: молодий — для тещі, молода — для свекру­хи. Ділили його на другий день весілля, а до­ти він лежав на столі перед молодими, чека­ючи своєї долі (звідси, мабуть, і його назва).

Верч — весільний обрядовий хліб, різ­новид калача, лежня. Готували його на По­ліссі. Готували здебільшого для обміну між родинами: молодий привозив верч для те­щі, молода — для свекрухи. Форма його бу­ла овальною, як у лежнів, однак прикрасами зверху його оздоблювали рідко.

Паска — весняний обрядовий хліб, го­тували до Великодня. Готову паску прикра­шали цукровою поливкою, фарбованим пшоном чи маком. Свяченою паскою почи­нали великодній сніданок.

Калита (калата, маламай) — обрядо­вий хліб, який готували на Андрія (13 груд­ня). Калита, яку пекли перед святом зимо­вого сонцестояння в сонцеподібній формі, ймовірно мала зв'язок з давніми гуляннями на честь народження світла.

Жайворонки (сороки) — печиво, що випікали на свято Сорока святих (19 берез­ня). У кожному господарстві хазяйка робила у цей день 40 книшиків, калачиків, бубликів або булочок, схожих за формою на пташок.

Мандрики — обрядове печиво, що го­тували на Петра (12 липня). Це пампушки, спечені із пшеничного борошна, яєць, сиру.

Шишки — весільне обрядове печиво, яке випікали з коровайного тіста.