Визначити, які лексичні засоби виконують у наведених текстах виразні стилістичні функції і які саме. Встановіть, який створюється колорит від використання цих лексичних засобів. 1. Граматична категорія роду є однією з визначальних, класифікаційних характеристик іменника як частини мови. Усі іменники, за незначними винятками, поділяються за граматичним родом на три групи: чоловічого, жіночого і середнього роду. Значення роду в іменниках виражається переважно морфологічно – характером основ і системою флексій. Синтаксично рід іменників визначається формою узгоджуваних з ними слів – прикметників, займенників, порядкових числівників (З підручника).
2. Закон «Про працю» в Україні буде регулювати трудові відносини між роботодавцями і найманими працівниками. У Верховну Раду подано підготовлений урядом законопроект «Про працю», який повинен замінити Кодекс законів про працю (Кзпп), що діє з 1971 року. Українців чекає ряд нововведень у сфері трудового права.
3. Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась в зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь (І. Нечуй-Левицький).

Займенники поділяються на дев'ять розрядів.

1. Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Всі особові займенники змінюються за відмінками й числами; займенник він змінюється і за родами.

2. Зворотним називається займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.

3. Присвійними називаються займенники, які вказують на приналежність предмета першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (його, її, їхній) чи будь-якій (свій) особі.Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її є незмінними.

4. Вказівними називаються займенники, які вказують на предмет (цей, сей, той), ознаку (такий), кількість (стільки). Займенники той (отой), цей (оцей), такий (отакий)змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінками.

5. Означальними називаються займенники, які вказують на узагальнену ознаку: всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), кожний (кожен), інший, сам, самий. Вони змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.

6. Питальними називаються займенники, які містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (який? чий? котрий?), кількість (скільки?). Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками, який, чий, котрий - за родами, числами і відмінками, як прикметники.

7. Відносними називаються займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без питання.

8. Неозначеними називаються займенники, які вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість: дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий і под. Вони утворюються від питальних додаванням часток казна-, хтозна-, будь-, -небудь, аби-, де-, -сь.

Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені.

З частками казна-, хтозна-, будь-, -небудь займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь - разом: казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь; абиякий, дещо, хтось. Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби з ким, будь для кого, хтозна в чому.

9. Заперечними називаються займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості: ніхто, ніщо, ніякий нічий, ніскільки. Заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені за до частки ні. З часткою ні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до кого, ні для кого, ні в якому і ін.

План.

1. Найстаріший вовк – Сіроманець.

2. Пригода біля озера.

3. Чепіжний у воді.

4. Великий вертоліт з області.

5. Сашко не пішов до школи.

6. Зустріч із Сіроманцем.

7. Нове житло вовка.

8. Чепіжний риє яму.

9. Тривожні дні друзів.

10. Сашко дізнається про сліпоту вовка.

11. Сіроманець у пастці.

12. Сміливий Сашко рятує вовка.

13. Втеча Сіроманця.

14. Розмова із вчителькою.

15. Сашко та Галя у лісі.

16. Прихисток на полігоні для Сіроманця.

17. Люта зима.

18. Знесилений вовк.

19. Льотчики знайшли Сіроманця.

20. Сіроманець серед людей.

21. Вовк рятує Андрійка.

22. Неспокій вовка.

23. Розмова Сашка з Чепіжним.

24. Сіроманець повернувся!

25. Дорога до лікарні.

26. Сашко у лікарні.

27. Собаки та вовчий інстинкт.

28. Пропав Сіроманець.

29. Сон вовка.

32. Знову зустріч зі Сашком.