1. Прочитавши повість Миколи Трублаїні "Шхуна "Колумб"", я схвилювався долею Ясі Знайди.
2. Відвідавши виставку картин Івана Марчука, ми зустрілися і з самим художником.
гаючи за сходом сонця, діти вразилися дивовижною красою.
4. Підійшовши до величного пам'ятника Тарасові Шевченку, я відчув трепетне хвилювання.
5. Коли хловчик сів в автобус, до нього підійшов кондуктор.(замінюємо недоречний зворот підрядним реченням)
6. Мені дуже сподобалася холодна вода, якої я напився в джерелі.
7. Готуючи новий випуск стінгазети, кожний класс добирав матеріали.
8. Батьки проводжали школярів, що від'їзжали на відпочинок.
9. Наближаючись до моря, було чутно плескіт неспокійних хвиль.
10. Прочитавши книгу, я уподобав такого сміливого і справедливого головного героя.
11. Коли ми прийшли до театру, вистава вже розпочалася.
12. Відправившись на екскурсію, ми потрапили в несподівану пригоду.
Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.
Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.
Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.
