Що було б, якби всі українці були, як одна сімя
У сім'ї завжди дбають один про одного і допомагають у скрутні хвили. Я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.
Зважаючи на те що Українці - дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. Були б кращі умови і панувало б порозуміння. Люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. Ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. Згуртована праця до б зміцнити національну гідність і до країні з економічними проблемами.
Багато незгод випало на долю українців. На сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків та безхатченків. Хіба б було таке у щасливій родині? Де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку до Не будучи сім'єю ми не відчуваємо того добробуту і підтримки, про яку мріємо! Тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.
Довго тяглася морозна зима. Але нарешті настав їй кінець. Прийшла довгоочікувана весна. Дні стоять погожі. Ласкаві промені сонця ллють на землю світло й тепло. Біжать, дзюрчать струмки. На деревах зеленіють листя. По землі повзають численні мурахи. А весняний парк потихеньку пронається, йде зустрічати весну.
Щовесни повертаються з теплих країв на батьківщину граки, шпаки, журавлі, дикі гуси, жайворонки. Вони прямують в рідні ліси, гаї, сади. Птахи летять на озера, болота — туди, де народилися і виросли. Там вони побудують гнізда, виведуть пташенят і будуть жити до приходу осені.
