Подані цитати введіть у самостійно складені речення. «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...» (Т. Шевченко)
«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину». (В. Симоненко)
«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...» (Т. Шевченко)

ответ:Пропоную скласти такі речення з багатозначними словами:

1. Мене підстригли під "їжачка". (їжак - зачіска)

2. Вчора в лісі ми зустріли маленького їжачка. (їжак - тварина)

3. Я забула пенал вдома, тому моя подруга дала мені ручку. (ручка - предмет канцелярії)

4. Я довго смикав ручку, поки зрозумів, що крамниця зачинена. ( ручка на дверях)

5. Носик собак був вологий. (ніс - орган)

6. Несподівано з носика чайника пішла пара. (носки - частина посудини)

7. На фізкультурі ми стрибали через козла. (козел - снаряд)

8. Приїхавши до Карпат, я вперше побачила козла. (козел - тварина)

9. Несподівано я схотів випити чашечку кави. (чашечка - посуд)

10. Чашечки тюльпанів вже розкрилися. (чашечка - частина квітки)

Объяснение:

Моя родина дуже бережливо відноситься до речей, пов’язаних з історією нашого роду. так, з покоління в покоління предмети інтер’єру, особливі речі та фотографії. завдяки такої традиції я дуже добре знаю біографію моїх предків. так, мені відомо, що бабуся моєї бабусі була відомим у полтаві лікарем. до неї приїжджали із різних кутків країни. під час великої вітчизняної війни вона була головним лікарем у військовій лікарні та врятувала багато наших співвітчизників. були випадки, коли вона залишалась у лікарні на троє, четверо діб, іноді без сну та їжи. колеги дуже поважали її, тому що вона завжди оточуючим.  після війни в неї народилась донька – моя бабуся, яка через тридцять років також стала відомою в медицині людиною. вона стала хірургом-кардіологом і щоденно рятує хворих. по матусиній лінії в нас усі лікарі. мій дідусь родом з донеччини він ріс у родині шахтарів. його батько загинув у 1942 році під сталінградом разом зі старшим братом. з дванадцяти років він мусив піти працювати, щоб якось матусі, в якої на руках залишилося ще троє дітей. дідусь був самим старшим та пішов працювати у шахті. усе життя він мріяв стати авіаконструктором і після закінчення школи пішов навчатись в авіаційний інститут м. києва. мій дідусь дуже цілеспрямована людина, що звикла досягати у житті високих цілей. зараз він на пенсії, але залишається дуже активним і я часто звертаюсь до нього, коли мені потрібна при виконанні складних завдань. знати історію своєї родини дуже важливо – тільки так ми можемо виховувати в своїх дітях повагу та любов до близьких. крім того, народження сімейних традицій та їх зберігання отримати почуття кріпкої великої родини. саме з таких історій ми починаємо дивитися на життя по-іншому. адже не дарма говорять, що людина без минулого не може мати майбутнього! (міста і професії зміниш, я скинула з інтернета)