Від прикметників і дієприкметників утвори прислівники. 1. Беззахисний — 2. Холодний —

Школа!Тобі вже сто років - це не малий вік ,але по-справжньому ти ще дуже молода ,бо молоді душею твої вчителі і віком твої учні. Школа є важливішою ,ніж всі інші навчальні заклади  ,бо лише тут ми вчимося дружити і жити в суспільстві . Наша п’ята(подставишь номер своей школы) школа не така , як інші. Завжди й в усьому вона перша, славиться своїми вчителями та учнями. А найголовнішою перевагою нашої школи є директор. « Золота людина » - отак просто його можна описати. Дійсно, з того часу, як Володимир Вікторович(имя и отчество твоего директора) став директором, школа не тільки не втратила свого авторитету, а й здобула багато нового. Побудова нової бібліотеки та їдальні була працею з нелегких, але все витримали дужі плечі(имя твоего директора). Лише загляньте в наші кабінети! Ви одразу ж зрозумієте, який господар їх облаштував. Авжеж, щоб перелічити всі заслуги нашого директора не достатньо одного твору, але я хочу, щоб ви знали, що ми щиро дякуємо за все, що ви зробили для нас і нашої школи.Школа - наш рідний дім, сюди ми ходимо з дня у день і рахуємо дні до чергових канікул. А вже на канікулах вже дочекатися не можемо Першого вересня, щоб побачити своїх друзів, однокласників і люблячих вчителів. Дійсно, з часом школа набридає, але коли вона відсутня – ти сумуєш за нею, як ні за чим іншим. Люба школа, вітаю тебе із сторіччям і бажаю тобі всього ліпшого, бо ти не лише спеціалізована школа №(твой онмер школы), а й школа нашого життя.

         Прийшла в наш ліс чарівниця Осінь. Змахнула вона своєю чарівною паличкою, і стали там відбуватися справжні дива.

          Сумовита пора, очей зачарування! Хто не чув ці відомі рядки, що прославляють природу восени. Цей час року було оспівано багатьма відомими письменниками й поетами. Їхні твори наштовхують на роздуми та викликають сумні й романтичні думки. Для цінителів краси природи це, дійсно, чудова пора року. Вона вражає своєю неповторністю і поєднанням розплесканих всюди різнокольорових барв. Переважають у цьому різноманітті жовтогарячі кольори, за що осінь прозвали «золотою». Це красива пора прощання з літом, якою найкраще милуватися в лісі. Там можна гати дивовижне явище живої природи — переодягання в осінні наряди дерев.

           Особливо гарною є пізня осінь. Все навколо виглядає так, ніби митець пофарбував природу в жовті, червоні й помаранчеві кольори, залишивши всюди свої фарби. Триває листопад, але багряні крони дерев ще не скинули до кінця зів’яле різнокольорове листя. Зупинившись серед цієї неповторної краси, можна почути, як лунають навколо тисячі різноманітних звуків природи. Це пісні птахів, шурхіт листя, дзижчання комах, подув прохолодного вітерцю. Вже залишилося зовсім не багато часу, і природа порине в довгий зимовий сон.