Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!
Я люблю всіх тварин, але найбільше мені подобаються собаки. Собака – це тварина з якою я себе асоціюю. Я повністю можу погодитися з цим твердженням. Ці тварини приносять радість людині, вони завжди готові пограти з тобою, і будь то м'ячик, палиця або кісточка. Вони охороняють свою територію від сторонніх і захищають своїх господарів. Собаки віддані своєму господареві, їх легко приручити і навчити.
Існує дуже багато порід собак. Є маленькі собачки, є великі, є пухнасті і короткошерсті, є руді, білі і чорні. Кожен собаківник заводить саме ту собаку, яка йому більше до душі.
Але всі вони віддані своїм господарям, який би породи вони ні були. Вони прив'язуються до своїх господарів, як жодна інша тварина. Собаки відчувають зміни в настрої господарів і переймають переживання на себе.
Іноді трапляється так, що поведінка господарів собак залишає бажати кращого, проте собаки все одно вважають їх найкращими і коханими.
За собаками потрібно доглядати. Вони віддають нам тепло і любов, захищають нас і наш будинок. Часто наші чотириногі друзі лікують наші хвороби. Якщо вони довго не бачать свого господаря, то починають нудьгувати і сумувати. Але коли ми знову зустрічаємося, то дуже щасливі, тому що собака дуже чекає нас і радіє нашого приїзду.
Собаки для нас самі вірні й віддані друзі. Їх треба любити і просто радіти тому, що вони у нас є, знати, що тебе хтось чекає вдома, сумує за тобою і любить тебе.
