1) Погано, коли в усіх кінотеатрах міста демонструється один і той самий фільм.
2) Ім'я Анастасія стабільно тримає першість вже п'ять років. Не менш популярними є Анна, Марія і Катерина.
3) Потрібно подумати про корми на зиму для худоби.
4) У кімнаті стояли меблі з цінної деревини: столи та стільці.
5) Холери немає, але менінгіт наступає.
6) Нехай акули імперіалізму не простягають до нас свої плавники.
7) Учора ми, я і мій брат, ходили в бібліотеку.
8) Пункт з прийому склотари.
9) Шукаю чоловіка. Ще молода. Зріст високий, талія тонка. Крім того, у господарстві є трактор.
10) Вона добре розуміє подругу і співчуває їй.
11) Навесні на річці скресає крига, повінь заливає береги.
12) Більш за все я люблю історію України і захоплююся нею.
13) Мені хотілося б мати фотографію Валентина. Я його кохаю і хочу постійно носити його фото із собою.
14) До мого сусіда прийшов співробітник. Я знаю, що сусід його дуже шанує.
15) У лісі не було тихо. Поряд співала тоненьким голосом ліричну пісню, перелітаючи з дерева на дерево, іволга. Десь далеко кувала невидима зозуля.
16) Я цікавлюсь не тільки оповіданнями, але й віршами.
Объяснение:
Кожного року прилітає в наш край на своїх різнобарвних крилах осінь – чарівниця. Візьме вона чарівний пензлик у руку, проведе ним разочок по однотонних зелених листочках, і вмить заграють вони різними кольорами! Жовтий, червоний, помаранчевий, багряний, золотий! Навіть вогняний! Коли я восени проходжуюсь поміж дерев, в мене створюється враження, немов би я потрапив у якусь різнобарвну картинку з дитячої розмальовки. Недивно що цю чарівну пору року так часто зображують художники на своїх картинах. От і український художник Федір Федорович Манайло не втримався, та й написав картину «Золота осінь». Аби назавжди залишити нащадкам неповторний витвір природи. На картині зображений ліс, до частини якого вже встигла доторкнутися могутня чарівниця. Але більшість дерев ще зелені. Судячи з цього, можна впевнено сказати, що на картині зображена рання осінь. Дивлячись на полотно, в мене виникає відчуття спокою і затишку. Скоріш за все, це через кольори цієї картини. На полотні переважають барви теплих тонів. На передньому плані картини можна побачити декілька білокорих берізок, які схилившись одна до одної, перешіптуються про щось цікаве. Поруч із ними визирають багряні гілочки кущів, що підслуховують розмову берізок. Трохи правіше тече кудись тиха ріка – мрійниця. А сонні береги, що її оточують, вже вкрилися пожовклою травою та золотим листям. На задньому плані видніються сільські хатинки. Мабуть, це село сховалося у лісі, серед могутніх дубів, що височіють трохи далі. І лише його краєчок наважився визирнути з під свого надійного укриття. А за могутніми дубами, що ховають під собою село, височіють величезні карпатські гори, які напевно захищають це чудове місце від холодних північних вітрів. У верхній частині картини ми бачимо світло-синьо-сіре небо. З якого ледве зривається дрібний осінній дощик. Сама по собі картина спокійна, але в той же час вона рясніє життєрадісними світлими барвами. Дивлячись на картину "Золота осінь", глядач мимоволі проймається глибоким почуттям любові до рідної природи, що дарує нам незабутні хвилини високої насолоди прекрасним
