alina56737
17.01.2022 02:36

Вставте, де потрібно, пропущені букви. Ас..иміляція, ак..орд, фін.., кас..ета, ак..ордеон, гет..о, ак..умулятор, артил..ерист, конгрес.., тон..а, мадон..а, фортис..имо, е..міграція, фін..и, ком..ентатор, бон..а, дрес..ирувати, брут..о, і..міграція, бар..икада, ал..ея, ап..еляція, кор..ектний, інтермец..о, бюл..етень, барок..о, новел..а, кол..екція, клас..ицизм, віл..а, кас..ир, ван..а, депрес..ія, нет..о, пан..о, бел..етристика, дол..ар, дон..а, ан..отація, ім..унітет, дис..ертація, кол..ега, ат..аше, бел..адон..а, ат..ракціон, іл..юзія, ком..юніке, конт..революція, аб..ревіатура, і..раціональний, ас..орті, ас..иметрія, ас..ортимент, і..реальний, ал..егорія, ак..омпанемент, оп..озиція, ам..ортизація, лат..е, ан..омалія, оп..онент, ан..улювати, сюр..реалізм

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Galina303
27.05.2020 03:42

   Що це за гамір надворі? Невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? Так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.

    У  дворі  нашого будинку росте горобина. Давно вона росте, гордлива ті іноді журлива  красуня, з солодким червоним намистом. Кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. Я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. Стара вона та розлога. Ніби царівна усьго саду. Останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі - птахи. Щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої пригоди...

   Ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла  свої ягідки, наше улюблене ласування.

-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки.

-Ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам - ніжним голосочком відповіла садова царівна. -Якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я й стояла б в зажурі весь час.

-Та ми ж друзі! І завжди будемо допомагати  один -одному! Ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі - весело зачиркали пташеки. - Тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. Завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Brain111t
27.05.2020 03:42

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Й тому, що воно є
найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне,
й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке.

Життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як
вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої. Життя можна
витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше
приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись
тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості.

Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто
розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише
задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно
не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота