Здравствуйте скоротить этот текст: Слухайте, дітки казочку про дерева. Про те, яку вони дають нам користь. І тому їх не можна кривдити.
У затінку гіллястих дерев люди викопали дві криниці – велику і маленьку. З великої криниці брав воду дідусь., бабуся і малий Петрик.

З маленької криниці пила воду пташка і пив воду зайчик.. Пила куріпка з дітками. Пила і кізочка з козенятами. Приходила пити і корівка з телятами.

Як тут було гарно! Коли ж прилетів сюди вітер, то дуже сердився. Ніколи не міг спокійно перелетіти через дерева. Гу-у-у-у! Як він налітав на дерева, як нагинав їх додолу!

А коли прилетів вітер із дощовою хмарою, то йому теж було важко перемайнути через дерево. І завжди цей вітер віддавав майже всю воду.

Та ось дерева зрубали.

Тепер ніхто не затримував дощового вітру. І він не віддавав воду. А коли до криниць прилітав вітер-суховій, то щоразу забирав воду.

І що ж? Обидві криниці висохли. Дідусь, бабуся і Петрик зосталися без води. Навколо все висохло.

Плакала пташка. Плакав зайчик. Куріпочка вмирала від спраги. Козеня не мало де напитись. Телятко теж.

Якось прийшов лісничий і сказав: „Дерева тримають вологу. Без дерев не буде води.” І тоді вийшли діти. Стали гуртом дерева садити. Швидко молоді дерева поприймалися й почали рости.

Через багато років виросли нові дерева. Знову гув вітер, нагинав дерева додолу. Але вони не піддавалися.

І коли приходив вітер із дощовою хмарою, дерева спиняли його і забирали воду.

Скоро у великій і малій криниці знову було повно води. Знову всі приходили по воду і раділи, що вона є.

І звірята, і пташки теж тішилися. Буде тепер що їсти і пити! І деревам і за те, що бережуть воду!