Зробити синтаксичний розбір речень з однорідними членами. 1. І земля, і вода, і повітря - все поснуло 2. Тут завджи: вдень і вночі, влітку і взимку - стоїть безугавний шум.

Слід сказати, що головний герой цього оповідання вийшов у письменника таким собі типовим образом лінькуватого заможного селянина, якого не цікаве нічого, крім особистого благополуччя. Павлусь – основний персонаж твору, ріс залюбленим и зніженим. Його навіть не випускали з хати, бо боялися, що восени та взимку він перегріється, а весною і влітку сонце напече йому голову. Виріс він лінькуватим парубком, який нічого не хотів робити, лише їв та спав. Усі односельці вважали Павлуся щасливим, але, на мій погляд, це не щастя було, а звичайна вдача. І якщо з Павлусевими помічниками щось би трапилося і він втратив усе своє багатство, він вряд би вижив, бо жодного дня не працював і навіть не знав, яким трудом досягається гарний добробут.

- Привіт, друже. Який же я радий, що врешті-решт тебе побачив. Як ти?
- Доброго дня, Петре! Я так само радий тебе бачити, правда. Я добре, а сам як?
- Ось щойно приїхав з відпочинку. Сказати по правді, я задоволений та вражений красою Кримських гір. А ти десь був?
- Пощастило тобі, товаришу. А я влітку майже ніде не подорожував, а був на нашій дачі.
- Петре, це також дуже добре! Там же так привабливо, там чисте повітря, спів пташок, річка поруч.
- Ти правий, однокласнику. Але я б також хотів побувати у Криму.
- Ще побуваешь, можливо, наступного літа. 
- Дуже хочеться, чесно кажучи. Фотографій багато у тебе з відпочинку?
- Ой, чимало. Хочешь приходь, а я покажу тобі. Ще й відео є.
 - Як гарно, хотілося б побачити. І сувенірів првиезли?
- Так, багато. І тобі один є, дуже гарний.
- Я дуже вдячний тобі, друже, так приємно. А у меня нічого немає для тебя.
 - Нічого страшного, не переймайся. Краще покажи мені свої фотографії.
 - Із задоволенням, приходь до мене ввечері.
- Дякую за за до зустрічі.