ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Визначте його тему, стильову належність (усно), дайте короткі відповіді на питання у форматі «Так» чи «Ні».
(1) Україна вила й стогнала від болю. (2) Вона захлиналася від крові своїх найкращих синів. (3) Це не час Жовтневої революції, не час Другої світової війни. (4) Це 2014 рік. (5) Плаче небо, плачуть матері, дружини, діти, плаче повсюди люд. (6) На очах у всього світу, у центрі Києва – Європейської столиці - цинічно розстрілювали беззбройних людей: студентів, викладачів, художників, фермерів, журналістів, робітників…
- У третьому реченні автором використано 2 частки.
- Слово «від» у першому реченні є прийменником.
- У шостому реченні одинадцять іменників.
- Слово «люд» (6 речення) є іменником ІІ відміни, що вживається лише в множині.
- Дієслова «вила», «стогнала», «плаче», «розстрілювали» належать до І дієвідміни.
- Прислівники «повсюди» та «цинічно» виконують синтаксичну роль обставин.

Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху вітру, у веселкових барвах неба. На піщаних ґрунтах, де зовсім не цвіте ніяка квітка, владарює верес. Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде - ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднуватогарячого багаття, каскади райдужного сяйва.

Дикі бджоли добросовістно пораються на віддалених ділянках у глибинах, у пущах і запасаються нектаром на зимівлю. А свійські літунки господарюють на околицях, поспішають... Незабаром знову задощить, затуманить, натрусить листя, приб'є цвіт. І тоді верес буде і бляклий, і сірий, і нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!

Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху вітру, у веселкових барвах неба. На піщаних ґрунтах, де зовсім не цвіте ніяка квітка, владарює верес. Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде - ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднуватогарячого багаття, каскади райдужного сяйва.

Дикі бджоли добросовістно пораються на віддалених ділянках у глибинах, у пущах і запасаються нектаром на зимівлю. А свійські літунки господарюють на околицях, поспішають... Незабаром знову задощить, затуманить, натрусить листя, приб'є цвіт. І тоді верес буде і бляклий, і сірий, і нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!