іб творення слів Навесні, буйно, гарно, пишно, гаряче, вгору, бігом, нишком, внічию, щороку, надвечір, всемеро, терпляче, навмисне, спросоння, попереду, частенько, тихесенько, ридма, горілиць, втридорога, по-кошачому, по-третє, по-перше, по-вовчи, навприсядки, часом, миттю, насміх, НАШВИДКОРУЧ, зісподу, навіки, по-юнацьки, вволю, самотужки.

Зачин: 
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.

Основна частина:
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці. 

1. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення і речення?

В синтаксис;

2. Укажіть види речень за емоційним забарвленням.

А окличні й неокличні;

3. Вставні слова — це…

В слова в реченні, що вказують на ставлення мовця до висловленої думки;

4. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо:

В двокрапку;

5. Речення з поширеним звертанням є в рядку

Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

6. Двокрапка між узагальнювальним словом та однорідними членами речення ставиться в реченні (розділові знаки пропущено

Г Усе тимчасове: інструкції, слова і гроші.

1. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:

Г Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста».

2. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово)

(1) мої Г додаток;  (2)дивилася Б присудок;  (3)вода А підмет; (4)очима  Г додаток

3. Укажіть ускладнювальний елемент речення (замість крапок поставте пропущені літери).

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю — і дитинство, й розлука, і вірна любов. Г однорідні члени речення.

1. Установіть відповідність між типами речень та прикладами

1 означено-особове Б Буду сонцем у серце дивитись.

2 неозначено-особове  А На вигоні палили вогнище.

3 узагальнено-особове  Д Решетом воду не носять.

4 безособове Г Нам треба голосу Тараса.

2. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом

1 обставина  А Через якийсь час, пополуднувавши, вся сім’я сиділа під хатою, на призьбі.

2 додаток  Д Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з математики.

3 прикладка  Б Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність, стольне місто, Києве.

4 означення В Залякані нарами й нагаями, селяни вдавали тихих і покірних людей, які готові робити всяку роботу, усе, чого тільки забажається панам. Г Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення уроків.

Живи(присудок, дієслово), цвіти(присудок, дієслово), вкраїнська (прикметник) мово(іменник), зціляй(присудок, дієслово) і душу(додаток, іменник), і вуста(додаток, іменник).

Фіолетовий(означення, прикметник) колір(підмет, іменник) символізує(присудок, дієслово) дружбу(додаток, іменник), велич(додаток, іменник)), розкіш(додаток, іменник)