На другу осінь учитель перейшов у друге село. Одного дня, розпустивши школярів, він вернувся у свою хату, сів одпочити. Наступав холодний та сумний осінній вечір. Надворі негода, дощ, а в хаті учителя тепло й привітно. Книжки рядками стоять на поличках, на столі ясно горить лампа. Стомлений вчитель довго ходив по хаті, часами зупинявся коло вікна, прислухався, як гуде й завиває вітер, як дощ порощить по вікнах; далі сів за книжку, чита. Трохи згодом чує — щось грюкнуло у прихожій, забалакало. Одхиляє двері, аж коло порога старець сивий стоїть, руку простягає. Коло грубки хлопчик-поводир треться, теплого місця шукає, обірваний такий та труситься так. Придивляється вчитель до хлопчика. Знайоме щось: чубок кучерями, щічки кругленькі...
Весна
До нас прилітають перелітні птахи. Усе розквітає. На деревах вже не можна перелічити бруньки. І тут з'являється лугова цариця - кульбаба . Одразу стає зрозуміло , що прийшла весна . Кульбабка жовтенька , красивенька , але ще дуже слабка. Вона простягає свої корені вглиб , до вологи і підземних потоків . Теплішає . Ось уже і перше листячко з'явилос . Люди радіють , що прийшла весна ,а рослини радіють тому , що вони прокинулися від довогого зимового сну . Тварини е радіють , бо їм тепер не потрібно дового шукати якусь їжу .
Усі радіють , що прийшла весна .
Объяснение:
