"Жили собі троє нерозлучних друзів.
- А чи не полетіти нам у ракеті на Місяць? - запропонував Олег..."
- А й справді давайте полетимо на Місяць! Подивимося на нього, а ще й побачимо який насправді космос. - сказав Сашко.
- Давайте. - погодився Андрій.
Вони побудували ракету. Гарну і велику. І вони стали прощатися з усіма і сідати у ракету.
Дівчатка махали їм хустинками. Вони хоті, щоб хлопчики скоріше повернулись назад, бо вони за них дуже хвилювалися.
Через декілька днів вони повернулись і розповіли де вони були, де спали і все інше. Вони були дуже раді що побачили таке. А дівчатка їх дочекалися і були дуже раді, що вони повернулися.
:)))
Одна земля, одна надія
І сонечко на всіх одне,
Воно усіх теплом зігріє,
Воно нікого не мине.
І буде знов весна на світі
Надію людям дарувать,
І будем ми на світі жити,
І про добро пісні співать.
Приспів:
А я бажаю вам добра,
А я бажаю вам тепла,
Любові завтра і сьогодні.
А я бажаю вам добра,
Щоб, наче сад, душа цвіла,
Щоб зорі падали в долоні.
Коли біда простягне руки,
Прийдуть печалі і жалі,
Згадай крізь терени розлуки,
Що є кохання на землі.
І буде знов весна на світі
Надію людям дарувать,
І будем ми на світі жити,
І про добро пісні співать.
