Вліту в селі йдуть жнива,і всі люди,від старого до малого на нивах.Женці за цілий день лише раз сіли ваддихнути і перекусити.Наталка із торби дістала учорашній черствий хліб,до хліба жовте,від сонця,сало.Підобідували швиденько і мовчки,бо ще багато було роботи.За роботою вони і не замітили,що вже вечоріє.Всі заморені, поволі їдуть додому.Наталку, до себе повечеряти за подруга.Вона знає,що Наталка залишилась сиротою і їй нікому приготувати їжу.Повечерявши,Наталка поклала свої шершаві,зморені руки на стіл,і сиділа в задумі.Вона згадувала свою маму...
Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Хто ж винний у тому, що велика частина населення України розмовляє російською мовою? Хто винний у тому, що дотепер українська мова на вулицях нашого міста сприймається оточуючими як щось надзвичайне? І чи потрібно шукати винних?Українську мову століттями принижували, придушували і навіть оголошували «неіснуючою». Але вона витримала всі випробування. Знову наш народ знайшов її і тепер вже точно не втратить. «Співуча українська мова» звучить з динаміків магнітофонів і телевізорів уже майже нарівні з російською. Активно зараз розкуповуються і книги українською. І нехай хтось соромиться її. Це проблеми людини, а не мови. А особисто я не хочу кривдити ні тієї, ні іншої. Для мене обидві ці мови рідні.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
