Твір на тему опис картини В.Микитенко "Київський міст"

Мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися.  Мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. Хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне  слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. Ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати.

Важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. Для  мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. І, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. Я хотів(ла) би жити в добробуті  та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. Важко виділити одне, найзаповітніше бажання.  Проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти  свою життєву дорогу. Адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.

Мрії наповнюю наше життя барвами, вони допомагають нам пізнати себе. Ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.

                                                             Війна 

 

   Війна(1941 - 1945рр.) - дуже важливий період в нашій історії. Він і є одним із найтрагічніших. Війна завдала великих втрат Україні та її народу. На очах у багатьох дітей змінювалися одна за одною жахливі картини. Фашистські загарбники винищували все на своєму шляху: спалювали цілі селища та їхніх жителів, не жаліючи нікого; розстрілювали невинних селян. Невдовзі відтоді, коли вороги оголосили війну, наші рідні землі встигли перетворитися на руїни, на жахливе поле бою. 

   Багатьох людей поневолили фашисти та насильно змусили працювати на їхнє благо, прямо з будинків забирали молодь. Та наші люди не втрачали віри у вільну Україну, вони підтримували в собі патріотичний дух і не давали падати підпорам, які тримали їх на ногах. Навіть на чужині українці боролися з ворогами, стараючись якомога більше причинити їм шкоди. 

   У бій прямували всі: чоловіки, жінки і навіть діти. Війна не шкодувала нікого, для неї всі люди були на одному рівні. Забувши про свої інтереси, жертвуючи власним життям заради Батьківщини українські військові наполегливо прямували в бій. І врешті решт наша сила перемогла ворожі німецькі загони. Відстоюючи свої інтереси, ми відстояли інтереси і честь нашої України. Саме тим сміливцям, котрі йшли в бій ми завдячуємо свободою. Саме їх ми можемо гордо називати героями нашої Вітчизни. Ми завжди маємо пам'ятати про наших рятівників!