Знайдіть речення, яке відповідає схемі: [0:0, O, O]. (розділові знаки пропущені). АРівний залитий сонцем степ принишк (О. Гончар). Б На будинках на деревах на парканах усюди червоний відблиск (Марко Вовчок). В Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі (Б. Олійник). ГМені приснились ночі солов'їні дівочі співи пахощі левад (М. Рильський),

Будь-який український школяр знає, що Київ — столиця нашої Батьківщини, України.Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия.Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата.Сьогодні Київ — це не тільки велике українське місто, а й крупний транспортний вузол. У ньому є залізні і шосейні дороги; річковий порт; міжнародний аеропорт в Борисполі. Місто також є крупним центром машинобудування, металургії, легкої та поліграфічної промисловості. З 1960 року в Києві діє метрополітен , що складається з 3 ліній, загальна його довжина — 56,5 км.Наша столиця — велике місто, в якому є безліч вулиць, скверів, будинків, площ, музеїв, театрів, шкіл, університетів, лікарень, магазинів. У Києві життя стрімке і непередбачуване, але, якщо хочеться тиші, можна прогулятися в парку, сквері, помилуватися знаменитими київськими каштанами, подивитися на пам’ятники Т. Г. Шевченку, Богдану Хмельницькому, або Золоті Ворота.Київ —- один з найбільших на Україні центрів науки й освіти. У Києві величезна кількість шкіл, гімназій, ліцеїв, близько 70 Вузів.Є багато цікавих історичних фактів про Київ. Загальновідомий факт, що, починаючи з IX сторіччя, Київ був важливим центром інтелектуального розвитку Східної Європи. І, починаючи з кінця XVII сторіччя, Києво-Могилянська академія підготувала багато відомих учених.Ми пишаємося цим красивим і величним містом. І з упевненістю вважаємо, що Київ — місто незвичайне. Найвідомішими місцями Києва є центральна вулиця міста Хрещатик і Андріївський Узвіз. На них завжди багато туристів, які фотографують, купляють сувеніри, або просто балакають з жителями столиці. І їм є що розповісти про рідне місто!Особлива гордість киян-це головна вулиця Києва — Хрещатик. її довжина — 1,2 км, напрям — з півночі на південь. А закінчується вона не менш відомою Бессарабською площею. Назва вулиці походить від Хрещатого Яру (тобтоперехрещеного поперечними балками-ярами). У документах XVII століття вся ця місцевість називалася Хрещатою Долиною. З кінця 1990-х pp. у вихідні і святкові дні рух автотранспорту по Хрещатику заборонений — вулиця стала пішохідною.Київ справедливо називають одним з найзеленіших міст миру (а колись він вважався найзеленішим), І це недаремно. Отже ліси, паркі і сади складає більше половини його площі. На території міста знаходяться два ботанічні сади. А знамениті київські каштани, які розкішно квітнуть в травні, а іноді і двічі в рік: навесні і осінню, стали одним з символів міста.Вулиці і площі, бурхливий рух транспорту, красуня-річка — все це надихає і радує погляд будь-якого гостя або жителя цього міста. Звичайно, тут багато машин,що отруюють повітря красуні-столиці, та у кожного є можливість відправитися на берег Дніпра. Це прекрасне місце для відпочинку чи роздумів. Звідси відкривається дивний вигляд на велику і прекрасну річку, а ландшафтні парки надзвичайно красиві. Можна годинами милуватися красою ліній Софійського Собору, або витонченими церквами Києво-Печерської Лаври, вигляд на які в усьому блиску позолоти її куполів відкривається при в’їзді до старішої частини міста через міст Патона. У такі хвилини здається, що вічність прийшла до тебе назустріч, щоб розповісти секрети покою і волі. Таким місто було здавна… І ще більш красиве в наші часи.

Привет!
Людина, яку я поважаю і на яку  хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість. 
Інколи, буває мама насварить  мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився. 
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі. 
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.