І снилося, як гаряче дихають дні.

Споконвіку любили українці калину, садили її біля ха­ти, в садку, над річкою і ставком. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще зачаровують око ягоди калини. Стоїть кущ рум'яний увесь, аж го­рить. Як дівчина.

Калина- символ дівочої краси. Споконвіку любили українці червону калину. Садови- ли її коло хати, у садку, у лузі, над ставком, на узліссі.У калини білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милують око ягоди калини. Калина -це символ рідної землі,отчого краю, батьківської хати. Існував звичай: біля щойно зведених осель у першу чергу садили калину. Існувала така легенда. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг знайти притулку.Після поне- вірянь і багатьох пригод обернувся він терном у полі, а дівчина — калиною.

Називний  - п’ять ти́сяч шістсо́т сімдеся́т ві́сім вибачень Родовий - п’яти́ (п’ятьо́х) ти́сяч шестисо́т сімдесяти́ (сімдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х) вибачень Давальний - п’яти́ (п’ятьо́м) ти́сяча́м шестиста́м сімдесяти́ (сімдесятьо́м) восьми́ (вісьмо́м) вибаченням Знахідний - п’ять ти́сяч шістсо́т сімдеся́т (сімдесятьо́х) ві́сім (вісьмо́х) вибачень Орудний - п’ятьма́ (п’ятьома́) ти́сяча́ми шістьмаста́ми (шістьомаста́ми) сімдесятьма́ (сімдесятьома́) вісьма́ (вісьмома́) вибаченнями Місцевий - на/у п’яти́ (п’ятьо́х) ти́сяча́х шестиста́х сімдесяти́ (сімдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х) вибаченнях