Реферат на тему: 1) ''Звертання в епістолярній спадщині Василя Стефаника"
2) "Використання в художньому тексті діалогу та поліглову"
ОДИН НА ВИБІР

Що представляє наше життя в сучасному постіндустріальному технократичному суспільстві?   яким бачать його   люди, які живуть із нами по сусідству, яких ми бачимо на вулицях і в громадському транспорті, в офісах і магазинах? деякі цілком задоволені життям, але деякі вважають, що, наприклад, технології занадто сильно впливають на наше існування, і цей вплив тільки збільшує спробувати в цьому розібратися. чи не так це насправді? насамперед, переваги технологічного прогресу незаперечні. наприклад, практично в кожній родині є хоча б один автомобіль. безсумнівно, це дуже зручно. у нас з'явилася відмінна можливість добратися практично куди завгодно за відносно короткий проміжок часу. або мобільні телефони. з їхньою появою люди перестають хвилюватися за своїх дітей або людей похилого віку, можна також в одну мить зв'язатися з людиною, що знаходиться в будь-якій точці світу. а вже про користь персональних комп'ютерів розповідати безглуздо. з розвитком інтернету й інформаційних технологій людина стає практично всемогутньою, маючи щохвилинний доступ до всієї інформації, що зберігається в ій мережі.з іншого боку, чим більше технологій і пристроїв входить у наше життя, тим менш вільною стає людина, тим більше вона починає залежати від маленьких і великих коробочок, що мигають електронними отворами. можна простий приклад. так, поява сигналізації забезпечить безпеку вашого автомобіля, але якби не було авто, нема чого було б втрачати. або, наприклад, така послуга, як пошук пристроїв, що підслухують, дозволить вам захистити будь-яку інформацію, зберігши її конфіденційність. але якби не було мобільних телефонів, відеокамер і самих жучків, не було б і проблеми. таким чином, виходить якесь замкнуте коло, виходу з якого, у принципі, немає. навіть усвідомлюючи свою залежність від технологій і пристроїв, людина вже не зможе й не захоче відмовитися від них. у кожному разі, можна контролювати їхній вплив і залишатися людиною у світі машин. вирішувати як діяти кожний буде сам.

Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.

Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.

Композиція: поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.

Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.

Проблематика:

людина і суспільство (призначення людини на землі);

індивідуальність кожної людини;

швидкоплинність часу і життя.

Художні засоби:

Повтори: Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.

Риторичні запитання: «Ти знаєш, що ти — людина?» «Ти знаєш про це чи ні?»

Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!» Епітети: «люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина».