ОЧЕНЬ НАДО СЕГОДНЯ СДАВАТЬ ДІЄПРИСЛІВНИК
ТЕСТИ
1. Дієприслівник – це :

а) особлива форма дієслова;
б) самостійна частина мови;
в) особлива форма прислівника;
г) службова частина мови.

2. Що виражає дієприслівник?

а) ознаку предмета за дією;
б) додаткову дію;
в) ознаку іншої ознаки;
г) ознаку предмета.

3. Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники відповідають на запитання: що зробивши?
а) читаючи, пообідавши, посивівши, лежачи;
б) виконавши, розповівши, приготувавши, створивши;
в) породжуючи, мислячи, бігаючи, знаючи;
г) крокуючи, доповівши, замріявшись, перебігаючи.
4. Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники пишуться з НЕ разом:
а) (не)бачачи,(не)навидячи, (не)вказавши, (не)косячи;
б) (не)волячи, (не)хтуючи, (НЕ)стямившись, (не)здужаючи;
в) (не)набриднувши, (не)сподіваючись, (не) гаючись, (не)знаючи;
г) (не)вродивши, (не)заходячи, (не)наплакавшись, (не)пройшовши.
5. Визначте рядок, у якому подані тільки дієприслівники:

а) перевірено, закрито, п’ючи, було;
б) наклеївши, здолавши, звернувши;
В) посивілий,знесилений, люблячий,; г) жовтавий, біліти, крикнувши, переможений.

6. Виділіть суфікси, за до яких творяться дієприслівники недоконаного виду:
а) –учи-(-ючи), - ачи –(ячи-);
б) – вши-, - ши -;
в) – ськ-, - ств-;
г) – есеньк -, - ісіньк -.

7. Позначте рядок, у якому подано тільки дієприслівники доконаного виду.
а) читаючи, мерехтячи, дивлячись, виконуючи, знаючи;
б) прочитавши, прийшовши, отримавши, дізнавшись;
в) кликнувши, фотографуючи, носячи, косячи;
Г) зносивши, милуючись, тринькаючи, розуміючи.
8. Виділіть рядок, у якому подані тільки дієприслівники недоконаного виду:
а) бігаючи, стрибаючи, мріючи, фантазуючи;
б) образивши, скинувши, зніяковівши, переказуючи;
в) нездужаючи, зустрівшись, бачачи, колючи;
г) принісши, оживляючи, стоячи, бажаючи.
9. Дієприслівниковий зворот – це:
а) дієприслівник разом з дієсловом-присудком, з яким він пов’язаний за змістом;
б) дієприслівник разом з підметом і присудком;
в) дієприслівник разом із залежними словами;
г) дієприслівник недоконаного виду.
10. Знайдіть речення, у якому дієприслівник не виділяється комами ( розділові знаки не розставлені):
а) Співають ідучи дівчата.
б) Дерева стояли в снігу настовбурчившись замерзлими гілочками.
в) Тепер співаючи дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю.
г) Підуть дощі оживляючи вологою поля.
11. Виділіть речення з дієприслівниковим зворотом.
а) Раділи люди встаючи.
б) Він не плакав і не стогнав,він умирав стоячи,і він не знав, що так умирають в легендах.
в) Солодкою стрілою пізній цвіт, скрадаючися, приморозок ранить.
г) Тут, виростаючи із зерна мрії, висока дума, мов пшениця, зріє, тут слово воля гарт дає серцям.
12. Знайдіть речення, у якому неправильно поставлоні розділові знаки при дієприслівниковому звороті.
а) А'я під буками, де сходяться дороги простоту радісну, узнаши за закоп, хатинку виліпив ||

б) Пе останньої війни він таки попогрів туг чуба, чистячи колодязь, лошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався,
лав йому волю

з). Дуби застигли, схиливши могутиї голови в білих снігових шапках, завмерли в безнадії, чекаючи з жахом ворожого удару.
п) Хаюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись у броньовані тіла кораблів.

1. Призначення й улюблена справа. Якщо знаєш своє призначення, сенс свого життя, займаєшся улюбленою справою, то все, що вивчаєш і робиш для цього, стає цікавим і важливим. Ці заняття не проміняю ні на які інші. 2. Знання своїх цілей. Наявність цілей змушує нас робити безліч кроків до їх досягнення. Для цікавого життя важливо як сам рух до мети, наповнює життя справами, подіями і враженнями, так і досягнення її, що дає нам енергію і бажання рухатися далі. 3. Творчий підхід. Саме творчий підхід робить будь-яке заняття цікавим. Роби звична справа незвичайним , підключай фантазію, і тоді будь-яке заняття стає джерелом задоволення і робить життя цікавіше. 4.Новизна. Те, що відбувається по-новому, завжди підбадьорює нас, вносить в життя різноманітність і тим самим робить її цікавішою. Нові знайомства, місця, ситуації, нові цілі та виклики долі роблять життя яскравішим і цікавішим. 5. Враження і відчуття. Життя цікава, коли вона наповнена найрізноманітнішими враженнями. Їх дарують незвичайні для вас заняття, місця, люди, твори. 6. Почуття і емоції. Будь-яке заняття буде цікавим і незабутнім, якщо робити його «з душею», з яскравими позитивними емоціями. . 7.Знання. Вивчати нове, невідоме, дізнаватися вражаючі факти нам завжди цікаво. Цим ми плекаємо наш розум і розважаємося у вільний час. 8. До іншим. Якщо ви на якийсь час забуваєте про власні прагнення і безкорисливо і щиро допомагаєте іншим, життя стає не просто цікавіше - вона наповнюється глибоким змістом і справжньою радістю. Застосовуючи ці принципи, ви зможете зробити своє життя цікавішим. Нехай ваше життя вам подобається!

Влітку 1212 року сталася подія, яка ввійшла в історію під назвою дитячого Хрестового походу. Історики минулого мало уваги приділяли цьому явищу, вважаючи його якщо не безглуздям, то міфом, казкою про «сміливість і відважність». Саме тому існують певні прогалини в історіографії щодо дослідження цього питання. Джерельна база також практично відсутня. Тільки побіжні згадки в розвідках щодо Четвертого та П’ятого Хрестових походів вносять деяку ясність.

За даними джерела XIII століття, Chronica regia Coloniensis («Королівська хроніка Кельна»), Дитячий хрестовий похід розпочався між Великоднем і П’ятидесятницею 1212 року. Більшість дослідників вважає, що похід був зовсім не дитячим, а участь в ньому брали підлітки та дорослі юнаки. Підставою для цього твердження є те, що в середньовічних джерелах часто проскакує слово «pueri»(«хлопчики»), а так в ті часи нібито називали усіх простолюдинів. В одній із середньовічних хронік міститься згадка про те, хто приєднався до хрестового походу:

За даними сучасників походу в ньому брало участь близько 30 тисяч людей, кожен з яких був молодшим 12 років.

Відомо, що на чолі хрестового походу французьких дітей став дванадцятирічний Стефан (Етьєн) з Клуа, якому явився Ісус в образі ченця. Ісус звелів йому організувати похід. У ньому мали брати участь діти, щоб без зброї звільнити Єрусалим. Можна припустити, що ідея походу була пов’язана з непорочністю дитячих душ. Вважалося, що дітям не може бути заподіяна будь-яка фізична шкода.

Імовірно, що хрестоносці мали різну мету участі в поході: одні хотіли здобути славу, інші – помститися за рідних,які були вбиті чи загинули. Папа Римський Інокентій ІІІ заявляв:

Так чи інакше, автори хронік згадують дитячі хрестові походи близько 51 разу. Європа замовчує про ці безумства, вочевидь, тому, що так жахливо зароджувалася культура, фасад якої зараз прикрашений гуманістичними постулатами. Проте дитячі Хрестові походи не були хрестовими походами в широкому розумінні, адже Папа не оголошував і не узаконював їх. Скоріш за все це був лише популярний рух, деталі якого доволі незрозумілі для дослідників.