Так хто ж такий інженер, звідки і коли він з'явився? Інженер – це особа, яка одержала завершену вищу освіту з визначеного фаху.
Інженер – це творець нової техніки.
Первісно інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилось у XVI столітті в Голландії стосовно будівництва мостів та шляхів, потім інженери з’явились в Англії, а після цього в інших країнах.
Перші учбові заклали для підготовки інженерів були створені у XVII віці у Данії в XVIII віці – у Великій Британії та Франції. В Росії, до складу якої в той час входила Україна, перша інженерна школа була заснована Петром I у 1712 році в Москві.
У Петербурзі було відкрите Гірське училище, яке було прирівняне до Академії у 1772 році, інститут шляхів сполучення (1809 р.), а з 1882 року – інститут громадянських інженерів, інженерна академія (1885 р.).
У XX столітті підготовка інженерів бурхливо розширювалась як у високорозвинених країнах Європи, Aмepики і Азії, так і в Радянському Союзі, який прийшов на заміну Російській імперії.
Фактори, які сприяли визріванню інженерної праці
Нижче ми розглянемо основні фактори, які сприяли визріванню інженерної праці:
Технологічна революція.
За довгий час здійснились зміни у системі "людина-техніка", обумовлені становленням машинного виробництва, яке міститься у передачі техніці ряду людських функцій; машина виникає з того моменту, коли знаряддя перетворюються з "знаряддя людського організму у знаряддя механічного апарату."
У результаті переходу функції безпосереднього управління знаряддями від людини до машини ознаменувало собою повний перехід у всій технічній системі, після якого вона почала розвиватися по новим шляхам. Виникнення машин визначило початок нового вторинного етапу у розвитку техніки механізації виробництва.
Необхідність винаходити та пристосовувати у промисловості piзнoгo роду машин викликало потребу у спеціалістах, які спроможні здійснювати цю діяльність не від випадку до випадку, а завжди. У результаті з’явились робітники та інженери, на яких покладалась задача працювати переважно головою.
Мені подобається осіння пора, щонайменше з трьох причин. По-перше, лише восени природа одягає такі гарні наряди. Усе навкруги стає дуже красивим. Листя на деревах та кущах розфарбовується у жовтий, помаранчевий, червоний та бордовий колір. Особливо вражає осіння природа у лісі, а також у парках та скверах міста, у садах. А ще у лісі стигнуть ягоди та горіхи, з’являються гриби. У садах вже достигли яблука та груші, синіє виноград. Можна гуляти, дихати прохолодним повітрям та збирати щедрий врожай.
По-друге, добре те, що з приходом осені спадає спека. Погода на початку осені тепла та м’яка. Сонце вже не спопеляє нас, як влітку, а просто гріє. Навколо затишно та приємно. Хочеться побільше часу проводити на вулиці, а це корисно для здоров’я. На жаль, не вся осінь така тепла. Скоро похолодає, буде дощитиме та часто здійматися вітер. Тут головне не сумувати, а діставати з шафи улюблений теплий одяг та кольорову парасольку. І не забути про резинові чобітки.
А третя причина моєї любові до осені – це початок навчального року. Звичайно, непросто після літніх канікул знову рано прокидатися та робити все за розкладом. Проте з поверненням до школи ми знову зустрічаємося з друзями та вчителями, спілкуємося та вивчаємо багато нового та цікавого. Тож виходить, насправді осінь – чудова пора року.
