Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь. З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій. На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ. Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zolota-osin-fedir-minaylo-opis/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение:
Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать. Граматична основа: Перша частина речення - підмет Я, присудок буду підіймать, друга частина - присудок буду співать. Дієприслівник - несучи ( теп. час, недок. вид)
Летять хмарки, летять дороги, зібгавши куряву під ноги. Підмет - хмарки, присудок летять, в другій частині підмет дороги, присудок летять. Зібгавши ( мин. час. док. вид)
Сонце заходить, цілуючи гай. Підмет сонце, присудок заходить. Цілуючи( теп. ч. недок. вид)
Далеко за обрій дорога вигиналась, зникаючи десь під самим сонцем.
Підмет - дорога, присудок вигиналась. Зникаючи(теп. ч. недок вид)
Запаливши пожежу на сході, сонце довго вагалось – виходити чи ні.
Підмет - сонце,присудок - вагалось виходити. Запаливши( мин. ч. док. вид)
Хлюпотить у бухті мала хвиля, б’ючись у броньовані тіла кораблів.
Підмет - хвиля, присудок - хлюпотить. Б'ючись(теп.ч. недок. вид)
Я знову, напружуючи сили, борючись із чимось важким, підводився і знову плівся далі.
Підмет - Я, присудок - підводився, плівся. Напружуючи( теп. ч. недок. вид) Борючись ( теп. ч. недок. вид)
Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих снігових шапках, завмерли в безнадії, чекаючи з жахом ворожого удару.
Підмет - дуби, присудок - застигли, завмерли. Схиливши(мин.ч.док вид) Чекаючи( теп. ч. недок. вид)
Загартувавшись в росах, неначе гострий плуг, зоря врізається між досвітком і ранком.
Підмет - зоря, присудок - врізається. Загартувавшись( мин. ч. док. вид)
