ПИТАННЯ: 4/16 У котрому простому реченні є однорідні присудки? Жайворонок купався у ранковому повітрі. Хліба, змиті дощем, зеленіли, вони милували око мандрівникам. Соняшники повернули голівки до сонця, щоб бути схожим на нього. Хлопчик Вибіг на подвір'я і почав гратися з дітьми. ЗБЕРЕГТИ І ПЕРЕЙТИ ДАЛІ

те кто незнают что тут написано вот Знаки препинания и схему предложения.

1) Я улыбнулся и все вокруг смеется.

2) Чего рассвета так сияет в небе и ген серебрится песенка звонка.

3) Современный человек живет в многонациональном обществе что требует от нее неудаванои толерантности.

4) Поступает время перемещения красок а синие вершины деревьев на розовом фоне неба еще раскачивают в себе голубовато-сизые оттенки и чувствуешь везде притаились невидимые пугливы тени назад стало и полнее вокруг и более тревожно на сердце.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий