Вже кінчалось літо та надходила зима. Птахи збирались відлітати але сонце їх не відпускало.А морозець підганяв. Птахи вже й мабуть й готові в дальню путь але... Та й тут вже обізвалось сонечко: -Любі мої,догенькі,не летіть -Та що ти кажеш,ти що?Летіть скоріш уже-махнув вітер сивим вусом та нахнюпився-скоріш леть я то вже хочу холодом дмухнуть але поки ви тут не можу. И сонечко ласкавим промінням легенько сяйнуло долеко й вказало правельний шлях,у теплії краї.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
