1.Прочитайте уривок з репліками Мотрі та Кайдашихи Спишіть,правильно розставляючи репліки та розділові знаки у діалозі. 1)Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлiбом з сiллю не ходила, порогiв ваших не оббивала. 2) Лучче було взяти циганку, нiж багачку з порожньою скринею. 3.Ви самi до мене прийшли 4)Чи ти чуєш, що твоя жiнка витворяє? 5)Чом ти їй нiчого не скажеш? 6)I хто нараяв нам брати невiстку з тих багатирiв? 7)Карпе! -крикнула Кайдашиха. 8)сказала Мотря трохи тихiшим голосом, остерiгаючись свекра 2.Уявіть ситуацію,що Мотря й Кайдашиха вирішили жити в

мирі.повазі,злагоді.Як їм треба поводити себе , як відповідати і як

розмовляти , щоб перестати сваритися ? Завдання:скласти

діалог,використовуючи фразеологізми, дотримуючись правил пунктуації

при діалозі : «Толерантність, повага, тактовність у спілкуванні з людьми

(Приклади фразеологізмів,які можна використати:прикусити язика, хоч

в око стрельни, волосся дибом стає, гострий на язик, зарубати на носі,

задирати носа, опустити руки та інші).

ответ:Дитинство кожної людини, яким би воно не було – це ясний промінчик, що все життя світить через усі проблеми та негаразди. Яскраве сонце в дитинстві – це мама.

Мама – це ранковий дотик, ніжний або бадьорий: «Вставай, моя дитинко, час до школи!» Це теплі руки, ласкавий погляд. Це радість, коли ти отримав гарну оцінку, виграв конкурс. Або тоді, коли ти просто прибіг додому, захеканий. Це тарілка смачного супу, яка так потрібна того часу, коли ти голодний. Звичайно, сама тарілка супу – це не мама, але це прояв її доброти та любові.

Маму шанують, навіть коли вона лає, критикує чи карає. А часто зустрічаються матері, які люблять мовчки, без слів. Така мама не привчена теплих слів, вона просто тихо піклується про дитину, зварить їй кашу або спече пиріжки, купить іграшку.

Шануйте своїх матерів, адже не кожна дитина може порадуватися своїй мамі. В когось мама померла, наприклад. Когось з дітей мама не виховує.

Я свою маму дуже люблю та шаную. Те, що я шаную маму, означає, що я бажаю їй добра та стараюся її слухатися. І менше робити їй шкоди та клопоту своїми вибриками.

Я стараюся бути ввічливою, добре вчитися, гарно танцювати на конкурсах, щоб порадувати маму, допомагаю їй вдома. Вона так яскраво посміхається, коли рада! І мама мене любить. Вона готує мені їсти, складає мені рюкзак до школи. Мама часто просить тата купити мені браслетку або нове платтячко, щоб я виглядала гарненькою. І ще мама часто говорить мені, що я для неї найкраща, найкрасивіша! Вона справді готова дати мені найкраще

Объяснение:

Я живу у місті Харкові, якому більше трьох століть. Це один з найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу.
Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. Моя широка вулиця Салтівське шосе вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою.
Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися заводи, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п'яти— і шістнадцятиповерховими будинками.
Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння... А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду.
Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!