1.Переписати слова, вставляючи пропущені букви. Підкреслити орфограму. Перевірити правильність написаного за орфографічним словником. Зб..рати, м..настир, вип..кати, солдатський, г..няти, завм..рати, ву.. ко, шк..льний, щ..ка, к..ня, Льв..в, л..ду, підп..рати, ру..ці, вим..сти.

Україна через 1000 років.

- Вітаю пане, чи можу поцікавитись, як ви ставитесь до  новообраного презедента України ?

- Вітаю, нажаль не можу відповісти на це питання.

- Невже, чому не можете?

- Я взагалі ніколи не цікавився політичною ситуацією України, бо . . .

-Як таке можливо ! Ви ж живете в Україні, як можна не цікавитись!?

- хе-хе, я взагалі з Польщі приїхав, на заробітки, ось і не цікавився політикою .

- Ааа, зрозуміло, як вам Україна , га ?

- Взагалі добре, ось працюю я у садочку, збираю яблука , заробляю гривні, потім йду обмінювати їх на злоти і повертатися до Кракова.

- Це добре, ми з сильною економікою, можем і вам до грошима.Щож, успіхів Вам!

- Вам теж !

З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці вчинки повинні приносити користь не тільки мені, а й іншим теж.
Я думаю, що більшість моїх вчинків - корисні. Наприклад, вранці я роблю чай, а після сніданку мию посуд. Але зустрічаються серед моїх вчинків і особливі речі.
Одного разу я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку років чотирьох. Вона стояла біля пішохідного переходу і плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона одна. Виявилося, що вона втратила маму у великому магазині.
Я вирішив, що мама повинна бути всередині супермаркету. Дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь в будинках через дорогу. Вона чомусь думала, що вдома знайде маму. Але вона не знала свого адреси! Загалом, я не пустив її переходити через дорогу. Я повів її назад в магазин і хотів попросити охоронця до Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала дочку в «лабіринті» супермаркету. Вона дуже мене дякувала.
Я подумав: добре, що я не пройшов повз цієї дівчинки, коли вона збиралася переходити дорогу. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити по-справжньому хороший вчинок.