Напишіть твір формату ЗНО на 1 із запропонованих тем: 1) Прочитайте наведений текст. Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
Людей традиційно поділяють на оптимістів та песимістів, реалістів та фаталістів. Одні думають, що призначене їм обов’язково відбудеться, отже, можна не докладати жодних зусиль, як кажуть, пливти за течією. І талант виявиться, якщо він є. І. Я. Франко пише про це:

Навіть той, хто в призначення вірить,
Все ж трудитися мусить постійно:
Адже ж бачиш і сам, що без труду
Не горить і сухеє поліно.

2) Прочитайте наведений текст. Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

«Добре ім’я — найкраще багатство»,— говорить народне прислів’я. Чи важливо оберігати своє добре ім’я у наш час новітніх інформаційних технологій, коли можна виступати під будь-яким «ніком»? Висловишся нецензурно, напишеш із помилками, зробиш нечесний вчинок — ніхто й не дізнається. Потім продаси незнайомим неякісний товар чи послуги — нічого, все одно більше ніколи не побачитеся. То ж роби, як тобі зручно, але таємно — ім’я не постраждає.

На мою думку нелегко знайти ту людину яка б незвертала увагу на красу світу,природи,але нажаль це не так.Не всі звертають на це увагу,ну звичайно тепер в сучасному світь більшість людей повязані з телефонами,компютерами,тощо.Цим людям не цікаво в реальному житті,вони зациклюються в ігри,інтернет,фільм. І навіть не цікавляться світом.
А інші люди обожнюють природу:вони ходжуть у різні походи,шукають різну інформації про всесвіт,природу.Вони все більше і більше шукають інформацію щоб дізнатись все,і це так продовжуються поки їхній інтерес стає в професію.Мені теж дуже подобається природа наприклад:вранці мальовничий туман який не можливо омалювати,річка пливе за своєю течею,вітер легко погойдує гілля дерев,і те опале листя робить осінь більше різнобарвною,взимку чарівна казка всі діти виходять надвір щоб зліпити снігову-бабу,покидати сніжками або покататись на санках,лижах.А в літку взагалі словами не передати все різнокольорове,зелененька травичка,гарна клумба з квітами,синє небо,сонце гріє,вдомі навіть не хочеться сидіти.

Привет!
Людина, яку я поважаю і на яку  хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість. 
Інколи, буває мама насварить  мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився. 
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі. 
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.