Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях. Безмежне поле (безкрає, неозоре, безмірне, неоглядне, неосяжне, несходиме), неглибока річка (мілка, мілководна, плитка), видніється на горизонті (бовваніє, красується, вимальовується, маячить, проступає, мріє), сміливість у бою (відвага, мужність, хоробрість, відчайдушність, зухвалість), збагнути прочитане (зрозуміти, розібратися, втямити), багатобарвна вишивка (різнобарвна, багатоколірна, квітчаста, барвиста, кольориста, розмаїта), мрійливий настрій (романтичний, емоційно-піднесений, незвичайний, таємничий), наполегливий характер (настійливий, настирливий, завзятий, упертий), доводити власну думку (доказувати, обґрунтовувати, мотивувати)

   Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
   «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
   «І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок

   Про вовка знає кожний з самого дитинства. У багатьох казках про нього говорять не інакше як про сірого розбійника. 
    Поширені вовки у Європі та в Північній Америці. В Україні водяться на Поліссі, в Карпатах, рідше зустрічаються в лісостеповій зоні та степових областях.  Довжина хвоста у вовка 45 см. Він ніколи не закидає його на спину, на відміну від собак. Коли лежить, - кладе під голову, зігріває в хутрі кінчик носа. 
   Вовк - один із найбільших хижаків нашої фауни. Це розумний, спритний, обережний, сильний звір. Довжина його тіла понад 120, висота - 85 сантиметрів, маса 40 - 50 кілограмів. Самці завжди більші за самиць. Колір шерсті вовка залежить від клімату тієї місцевості, де він живе. 
    Живляться ці звірі різноманітною, переважно м'ясною їжею. Полюють на птахів, диких та свійських тварин: козуль, оленів, зайців, усіляких гризунів, овець, свиней, корів, гусей.   Розлючений вовк, вишкіривши зуби, розмахує хвостом, а наляканий - підгинає його під живіт.