1. Птица стала летать вокруг него не давая идти. 2. Мальчишка бросался на Чика не сводя с него ненавидящих жёлтых глаз.
3. Неожиданный толчок вызвавший моё невероятное удивление заставил меня оглянуться.
4. Вдруг среди шорохов нарушающих тишину послышалось непривычные своею необычностью звуки.
5. Игорь неподнимая глаз глаз не добрым взглядом следил за происходящим .
6. Саня не торопливо через двор неподнимая глаз на окна.
7. Закинув на плечи удочку я неслышно ухожу.
8. Костя едва не подавившись проглотил второе нечего не ответил матери и вышел.
9. Я шел неторопливо не убыстряя шаг.
тест:
А1.2
А2.4
А3. 2.
А4. 1
А5. 3.
А6. 1
займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. відповідає на питання хто? , що? , який? чий? .
в українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.за значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
ті, що співвідносяться з іменниками (відпові на питання хто? , що? )ті, що співвідносяться з прикметниками (відпові на питання який? чий? )ті, що співвідносяться з числівниками (відпові на питання скільки? котрий? ) у реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.
