265. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. Позначте у словах орфограму «Подвоєні літери перед закін- ченням орудного відмінка однини іменників III відміни». 1. І як би я людство усе не любив, повторюю з (гордість) сина: «Для мене лишається дивом із див моя Україна» (М. Луків). 2. Вільний дух я ціную украй, але тільки із (совість) вкупі (А. Борт- няк). 3. Світ був переповнений сонцем і ніжною (блакить) (Ю. Зба- нацький). 4. Ліс непомітно порідів, поріс високою (папороть) (А. Пашкевич). 5. Навіть про недруга слід говорити з великою (де- лікатність) (Г. Тарасюк).

- Привіт, Петро,
- Привіт, Дмитрику,
- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?
- Я ведучим на телебаченні, а ти?
- А я хочу стати космонавтом,
- А чому?
- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення,
- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,
- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,
- Як хочеш, а мені ця професія подобається,
- А мені, моя подобається,
- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,
- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?
- Так.
- Ну все пішли на історію.

Это выражение есть интерпретация вот этого выражения: 
"Я знаю только то, что ничего не знаю". 

С латинского: Scio me nihil scire [сцио мэ нихиль сцирэ]. 

По свидетельству философа Платона, так говорил великий мыслитель Древней Греции Сократ (470—399 до н. э,). И пояснял эту мысль так: люди обычно полагают, будто они что-то знают, а оказывается, что они не знают ничего. Таким образом получается, что, зная о своем незнании, я знаю больше, чем все остальные. 

Смысл выражения: чем глубже, обширнее знания человека, чем он мудрее и образованнее, тем яснее он сознает, сколь малы и условны все его познания. Л. Н. Толстой («Война и мир»): «Ничего не найдено, — опять говорил себе Пьер, — ничего не придумано. Знать мы можем только то, что ничего не знаем. И это высшая степень человеческой премудрости». 

Какое из них появилось раньше очень трудно сейчас понять. Выражение "моя мудрость - песчинка морская" может принадлежать, как библейскому персонажу, так и поэту или писателю, судя по отточенности фразы.