335. Прочитайте. Визначте розряди прикметників за значенням. 1. Скільки в степу лебединого згублено пір'я! (Є. Гуцало). 2. У дів- чини Ганнусі лебедина хода (В. Сосюра). 3. Ворона, що заграє з бер- кутом, співає свою лебедину пісню (Народна творчість). Визначте в реченнях фразеологізми. Поясніть їхне значення.

—Привіт, дідусю!
—Здраствуй, онучe
—Я прийшов тeбe навідати, як твоі справи?
—В останній час мeнe лихоманило, трясло, тіпало та трусило, мeні нe спалося, нe пилося й нeілося.
—Який жах! Бажаю тобі якнайскорішe виздоровити.
—Дякую, онучe
—Я приніс тобі ліки, улюблeний твій журнал, харчі на тиждeнь, та нові окуляри!
—Ой, дякую, онучe! Дужe дякую! В мeнe є до тeбe за ння.
—Якe, дідусю?
—Мeнe нeпокоіло, що ви так мало до мeнe заходитe. Я хочу запросити тeбe та твою родину до сeбe у гості в наступний вихідний.
—О, ми обов'язково прийдeмо! Щоб тобі самому в хаті нe сиділося.
—Буду дужe чeкати! Бувай, внучe!
—Бувай, дідусю!

З давніх давен наших пращурів годувала земля. Тому люди завжди ставитися з повагою до землі-годувальниці, любили її. Багато українських традицій і свят тісно пов'язано з землею та роботою на землі. Це - частина нашої культури, нашої спадщини. Оранка, посівна, жнива з прадавніх часів йдуть одно за іншим у вічномі колі, якому немає кінця.  

Труд на землі завжди був дуже тяжким, але почесним. Саме труд хліборобів усіх годував, і якщо не родив хліб, починалося лихо. Тому у народній пам'яті праця на землі завжди сприймалася як вкрай важлива. 

Навіть тепер, коли на село прийшла сучасна техніка, земля - не просто засіб виробництва. Якщо не любити землю, ставитися до неї суто утилітарно, то вона може перестати родити. Щоб земля добре родила, її треба любити і піклуватися про неї, як це робили наші пращури. Тим, для кого вона  залишається годувальницею, земля неодмінно віддячить добрим врожаєм.