ОТВЕТЬТЕ В ТЕЧЕНИИ 30 МИНУТ ОЧЕНЬ НАДО

ответ:

україна — це історія народу, який багатьох років боровся за свою свободу й незалежність. це її славні лицарі: петро сагайдачний, іван сірко, богдан хмельницький, іван мазепа, устим кармелюк, які віддали своє життя за щастя народу. це відомі всьому світові діячі української культури: т. шевченко, і. франко, леся українка, м. коцюбинський, о. гончар, м. лисенко, м. заньковецька та багато інших.

нашу рідну землю, що нарешті здобула свою незалежність і будує державу, ми, молоде покоління, маємо берегти й любити, як писав в. сосюра:

любіть україну у сні й наяву,

вишневу свою україну,

красу її вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

слід зробити все, щоб примножити багатства й красу рідної землі, працювати для зростання добробуту своєї вітчизни.

сьогодні україна починає утверджуватися серед цивілізованих країн європи. я переконаний, що вона стане на одному рівні з цими країнами, що наш народ нарешті здобуде омріяне щастя і добробут.

так хочеться, щоб рівень життя нашого народу дорівнював рівневі розвитку української культури, літератури. тут ми маємо найбільший скарб. наші митці, будучи справжніми синами й дочками україни, уславлювали рідну мову, у якій відобразилась уся історія народу, все його життя.

силу й натхнення письменники й поети завжди черпали в українського народу, у якого вони не переставали вчитися:

мудріших, ніж народ, учителів;

у нього кожне слово — це перлина.

объяснение:

     Життя - це безцінний дар, яким людина повинна донрожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненним у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів. 
      Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
      Псевдопатріоти не цінують життя, бо вони - диванна картопля. Це ті, хто вміє прекрасно говорити, замилювати очі, і нічого не робити задля блага свого краю. Тільки те й роблять, що переховуються від війни. Такі люди не бачать душею Україну і все, що вона добула.
       Незалежно від того, чи це військовий, чи лікар, чи учитель, на кожній людині лежить відповідальність за чиєсь життя. І якщо хтось халатно буде ставитися до своєї справи, не цінуючи життя інших, гріш ціна такій особі. Лише той гідний життя, хто не говорить про любов до Батьківщини, а працює і живе задля ї процвітання, примножуючи набуте.