Я дуже люблю ліс. Коли я потрапляю туди, то ніби опиняюсь в чарівному царстві, дивному і загадковому світі, де все живе за іншими законами. Навіть плин часу тут інший. Чарівниця-осінь розфарбовує гілки червоними, багряними та золотими мазками. Щедрою рукою розкидає вона яскраві кетяги горобини та калини по освітлених холодним сонцем лісових галявинах. Я дивлюсь навкруги і з замилуванням бачу на гіллі тоненький сріблястий візерунок павутиння, який поблискує діамантовими краплинами вранішньої роси. Тендітні травинки тремтять від подиху вітерця, марно сподіваючись зігрітися в останніх променях оманливого осіннього сонця. Коротке бабине літо — відгомін літнього тепла. В цей час природа ніби завмирає, сподіваючись затриматись на межі буття і небуття. Та кришталево-прозоре синє небо — перший провісник наближення зимового снігу. Всі звуки стають глибшими і більш гучними в цій байдужій блакиті.
Фантастичне оповідання про мою зустріч із героєм улюбленої книжки можна скласти так: Одного разу я сіла в крісло, щоб почитати мою улюблену книгу "Гаррі Поттер". Я читала близько двох годин. Несподівано я відчула, що ніби лечу в просторі. Коли я отямилась, то зрозуміла, що знаходжусь у Кривому провулку. Все навколо вражало своєю чарівністю. Трохи поблукавши у цьому таємному місці, я побачила, що біля вітрини стоїть Гаррі Поттер. Він побачив мене, розгублену дівчинку, а потім запропонував до Коли Гаррі дізнався, що я є маглом, то він охоче провів мені екскурсію чарівними місцями. Я була захоплена добродушністю цього героя. Він був такий самий чемний та щирий, як і на сторінках книжок. Був час повертатись додому. Я подякувала Гаррі за все та знову злетіла в просторі. Прокинулась я у своїй кімнаті в кріслі. Мабуть, я задрімала.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
