у мене є товариш, якого звати ілля. він має
світлу голову, є бистрим на розум. ілля дуже чемний хлопчик. він завжди
швидко приходить на , коли я цього потребую. я також намагаюсь бути
гарним другом для нього. але чи завжди я можу ним пишатися? я вважаю, що так. ілля
- це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.
чому ж я пишаюсь
своїм товаришем? я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього
конкурс з ійської мови. наступного навчального року ілля поїде навчатись до ії. всього цього він досяг своїми стараннями. цього року ілля показав, як важливо
бути беручким до праці. як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи. я
вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. саме тому я ним по-справжньому
пишаюсь!
безцінна кожна мить життя… ні на що не проміняю осінній шепіт голих лип, дотик метелика, скрипучий сніг, котрий сипав усю довгу ніч, і сизокрилу хмару літньої грози, і квітучі сади, які зводять з розуму своїм ароматом весною. безцінним є повітря, яким я дихаю, і вода, якою втамовую спрагу. безцінний соловейко на калині та жайвір у небі. кожна мить життя – прекрасна і захоплююча.
життя тільки здається декому коротким, насправді воно – довге, а ще – широке, а ще – глибоке, як могутня ріка. життя стає неосяжно великим, коли навчаєшся отримувати насолоду від будь-якої його миті, від найменшої дрібнички.
якщо відверто радіти своїм близьким, кожній хвилині спілкування з ними, якщо не стомлюватися любити і мріяти, якщо захоплюватися кожної миті – життя подарує свою благодать і вічність. ніколи не чекатиму від життя якогось чуда: чудо мені вже дано – я живу. уявіть: мені, як і вам, пощастило народитися! і це була перша щаслива миттєвість з їх безкінечної низки.
як сказав колись безсмертний гете: »велич людини в тому, що вона - єдине з усіх створінь, здатне перетворити мить у вічність».
