Необхідність в нашому житті доброзичливого ставлення

 Закінчення школи - це початок самостійного життя для мільйонів випускників. Перед ними відкрито багато доріг: профучилшца і технікуми, інститути і університети. Але нелегко вибрати одну професію 2000, існуючих у світі. Деякі учні дотримуються порад своїх батьків, інші ж не можуть зробити вибір навіть після закінчення школи. Що стосується мене, я зробив свій вибір давно. Я хочу стати вчителем української літератури і мови. Мій вибір майбутньої професії не був несподіванкою. Всі шкільні роки моїм улюбленим предметом була література. Я читав багато книг українських та зарубіжних письменників.
 Я розумію, що читання книг допомагає людям у самоосвіті і у вирішенні різних життєвих проблем. Мені б хотілося навчити дітей отримувати задоволення від читання, до м вивчити рідну мову і літературу, який є джерелом національної культури. Відомо, що моя майбутня професія вчителя особлива і важка. До неї не можна ставитися легковажно. Учитель - це людина, яка вчиться сам і вчить інших все життя. Більшість робіт виконується у звичайні робочі години з 9 ранку до 5 вечора, але робота вчителя ніколи не завершується, і вечори зазвичай зайняті перевіркою зошитів і підготовкою до наступного уроку.
 

У чому полягає значення історичної пам'яті для кожної людини 

Без історичної пам'яті немає людини - представника народу, нації. Людина без історичної пам'яті - це суто біологічний об'єкт, істота, що живе "тут і зараз". Може, їй так зручно, але як же бути з длинною чередою предків, які жили до цієї людини? Я вважаю, що не вивчати історію, не пам'ятати її - обначає предати пам'ять предків. Історичні факти можуть бути і неприємними для нас теперішніх, але ж це - наша історія. 

Недарма наші предки так уважно слухали кобзарів та лірників. Думи та історичні пісні давали простим селянам змогу дізнаватися про історичні події, діяння славетних людей та народних героїв, відчути свою причетність до історії. Тільки та людина, що усвідомлює себе нащадком величезної кількості людей, що жили роки, десятиріччя, століття, тисячоліття тому, може вважатися справжньою людиною, яка пам'ятає, звідки вийшла. Сучасній людині дуже важливо відчувати себе частинкою славного народу, нащадком славних людей, спадкоємцем багатої культури, продовжувачем традицій, які сягають корінням у сиву давнину.

Объяснение:

Вибачте, що на укр. мові))