Прочитай текст і виконай завдання до нього. Андріївський узвіз не перестає радувати і киян, і гостей столиці своєю аурою. 2. Ця стара київська вулиця затягує у вир сувенірів уже від пам’ятника Проні Прокопівні й Голохвастову. 3. Тепер ми побачили цей дует у бронзі наживо. 4. Ми йдемо посередині, а все одно тісно від перехожих і сувенірних яток. 5. Щодня Андріївський узвіз, цю перлину Подолу, відвідує багато туристів. 6. Вони в пошуках цікавих столичних сувенірів долають шлях від Хрещатика до Контрактової площі. 7. У кінці вулиці пахне ароматною кавою, тож можна випити духм’яного напою, а потім гуляти містом. 8. Від Контрактової площі туристичний потік прямує вздовж вулиці Сагайдачного, в кінці якої можна піднятися на фунікулері до Михайлівського золотоверхого собору або від річкового вокзалу здійснити прогулянку Дніпром.

Які речення містять складений дієслівний присудок.

Виберіть одну відповідь:
1, 5, 7
1, 7, 8
2, 3, 8
4, 6, 7

1.Над чорною землею прокинувся світ. Не ясним, со­нячним оком глянув він на неї після похмурої дощової ночі, а повіяв туманом, дихнув важкою парою. Закури­лася земля, задиміла; пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв; стрепенулися темні ліси і, роз­правляючись, підставляли своє загоріле листя під дріб­ні дощові краплі; зраділа зелена трава і підняла свої гострі листочки вгору

2.Я маю жаль до неба, бо хмари, що проходять по ньому, не лишають там жодного сліду: воно знов стає ясним й блакитним.

3.без землінепомітно черствіє людина.

4.росте ціна на побрехеньки,а правда падає в ціні.

5.глухонімі нас кличуть на концерти,а ми писали й пишемо сліпим.

6.він із поля вертався не пізно й не рано, пахло кропом село,полином і картоном.

7.спадеоємець короля дивився лише на статую,глухий і сліпий до всьго,що стояло на вколо.

8.після прожитих подій в дівчини не було іншого виходу,як просто підти з дому.

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.