Установіть відповідність між видом (1-5) та реченням (А – Д ): 1. СПР із підрядним означальним

А. Бджолина сім’я над гречками гула, щоб медом іскрилися сота.

2. СПР із підрядним з’ясувальним

Б. Грай завжди так, ніби тебе слухає артист.

3. СПР із підрядним мети

В. Якщо хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

4. СПР із підрядним порівняльним

Г. Пташки, що влітку так співали, у вирій вже повідлітали.

5. СПР із підрядним умови

Д. Чули ви, як напровесні рано жайворонкова пісня бриніла?

- Здраствуй, Ваня!- Привіт, Катенька! Куди ти так поспішаєш?- Біжу на підготовчі курси по хімії!- Ти хочеш здавати цей жахливий предмет? Куди?- Чому жахливий? Геть мне потрібний при надходженні в медичний університет. А ти куди йдеш, що несеш?- От, бачиш, папка в руках. Там мої малюнки. Але не звичайні, а зроблені на комп'ютері зі спеціальної програмі- Ти станеш дизайнером?- Так, але не просто, а веб-дизайнером. Ти знаєш, адже це моє захоплення вже давно. І тепер я вирішив зробити його своєю професією- Я думаю, у тебе їсти талант працювати із усякими комп'ютерними програмами. Для мене це - темний лес. Зате, я вважаю, що мій талант - лікувати людей- А яким саме доктором ти хочеш підлогу?- Кардіологом. Хочу лікувати серце. Адже найважливіший орган для людини. А зараз так багато людей страждають хворобами серця...- А що батьки думають у твоєму виборі?- Вони саме за. А от мій дідусь, що працює терапевтом, так той ні в яку не погоджується, щоб я теж стала доктором. Це, говорить, занадто важка робота- Катя, якщо всі так будуть думати, то нас лікувати некому стане!- От-От. І взагалі, мій дідусь здійснив свою мрію, став лікарем. А тепер мне забороняє. Нічого, тато на моїй стороні!- Ну, бажаю тебе удачі у твоєму важкому навчанні! Дзвони іноді, не пропадай!- И тебе удачі, Ваня! Як-Небудь подзвоню!

- Здрастуй, Андрію!

- Привіт, Петрику!

- Андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!

- Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.

- Ти вирішив бути доктором?

- Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. Повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію.

- А чому ти вирішив стати лікарем?

- Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!

- А я, мабуть, буду працювати в готелі.                                                                                                                                  

- Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.

- Петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?

- Ти так думаєш?

- Знаєш Наталку Бабій? Вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!

- Невже...Ну, добре! Бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. Мені самому вся ця юриспруденція не подобається...

- Бувай, Петрику! Щасти тобі!