Кожного дня ми вивчаємо щось нове, а також використовуємо свій досвід. Люди допомагають один одному, бо вони таке вже проходили. Життєвий досвід може набути кожна людина. З самого дитинства ми дізнаємося для себе щось нове, відкриваємо двері до невідомого. Дорослі люди мудріші, вони можуть давати поради молоді. Люди використовують свій досвід, щоб не повторити знову ту саму помилку. Дуже важливо прислухатися до старших людей, адже вони вже набули більшого досвіду, а робити помилки і на цьому вчитися - це найбільший життєвий досвід, потрібно не боятися і використовувати його, і все обдумувати,перед тим, як зробити.
Відносини людини і тварини в сучасному суспільстві стають складнішими і складнішими. Людина — вінець природи, але вона за власною пихою не помічає, як навколо неї страждає природа — рослини і тварини. Іноді мені навіть здається, що тварини розуміють не лише сказане, зроблене, а наперед передбачають кожний порух, подих, почуття свого хазяїна, якому служать вірно, якого люблять безкорисливо, безоглядно. Поштовхами, стусанами, чорною невдячністю, клітками. Мабуть, треба над цим замислитись.
На такі роздуми наштовхують і зоопарки. Особисто я останнім часом зовсім припинила туди ходити, бо тварини там знаходяться в нестерпних умовах. Мені прикро бачити, як цар звірів, що колись поважним кроком вимірював свої володіння в савані, нерухомо лежить у клітці, що стискає його з усіх боків. Такі зоопарки нагадують мені в'язниці, а звірі, які повинні радувати нас і прикрашати наше життя, — безправних в'язнів.
Людина широким кроком іде планетою, заганяє звірів у найглухіші джунглі, прирікає на вмирання в нестерпних умовах, сама їх винищує. І після цього називається людиною розумною, а тварин, добрих, лагідних, називає безсловесними істотами. Чи це справедливо?
На мою думку, людина відповідальна не лише за свійських тварин, а й за будь-яку дику, бездомну, бо саме людина висмикнула тварин з їх природного середовища, нав'язала їм міста, приручивши до себе. Тому людство відповідальне за кожну тваринку на Землі, за кожну живу істоту. Було б гарно, якби воно це усвідомило!
