на перший погляд, дивне запитання. але з іншого чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти? !
я живу в україні, це моя батьківщина. як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. але в школі ми всі вивчаємо українську мову. мені здається, що інакше і бути не може. чи можливо жити в україні і не володіти українською мовою? це все рівно, що жити, наприклад, у німеччині і не знати німецької мови. мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. якщо всі громадяни україни будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. чим наша держава буде відрізнятись від росії? мабуть, нічим. а як же наша культура, історі невже українська нація просто зникне з землі? за що ж тоді боролися наші пращури?
коли я сьогодні дивлюсь американські фільми, мене вражає, як їхні школярі з гордістю говорять, що вони — американці. невже ми, діти україни, не здатні пишатися своєю батьківщиною? мабуть, здатні. а для початку ми, всі громадяни нашої держави, маємо вивчати українську мову. якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. хіба не так? !
Жили себе дед да баба, а у них была курочка да петушок. Дед с бабой померли, а петушок и курочка все без них поели — и бобочки и все дочиста. Сели на насесте. Петушок: “Кукареку!” — схватил камешек, да и подавился. Вот курочка плакала-плакала, побежала потом к морю воды просить:
- Море, море, дай воды!
- Зачем воды?
- Петушку воды:
Лежит петушок на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
А море говорит:
- Ступай к волу, пускай рог даст! Она и пошла, просит:
- Вол, вол, дай рог!
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петушок на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
А вол и говорит:
- Так ступай к кабану: пускай клык даст!
- Кабан, кабан, дай клык!
- Зачем клык?
- Волу клык: вол рог даст.
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
- Так ступай к дубу: пускай желудь даст! Вот курочка и пошла:
- Дуб, дуб, дай желудь!
- Зачем желудь?
- Кабану желудь: кабан клык даст.
- Зачем клык?
- Вол рог даст.
- Зачем рог?
- Море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
- Так ступай к девке: пускай нитки даст! Вот курочка пришла и говорит:
- Девка, девка, дай ниток!
- Зачем нитки?
- Дубу нитки: дуб желудь даст.
- Зачем желудь?
- Кабану желудь: кабан клык даст.
- Зачем клык?
- Волу клык: вол рог даст.
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
- Так ступай, — говорит, — к бабе: пускай масла даст!
- Баба! Баба, дай масла!
- Зачем масло?
- Девке масло: девка ниток даст!
- Зачем нитки?
- Дубу нитки: дуб желудь даст.
- Зачем желудь?
- Кабану желудь: кабан клык даст.
- Зачем клык?
- Волу клык: вол рог даст.
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
- Так ступай ты к липе: пускай липового цвету даст!
Она и пошла.
- Липа! Липа, дай цвету!
- Зачем тебе цвет?
- Бабе цвет: баба масла даст.
- Зачем масло?
- Девке масло: девка ниток даст.
- Зачем нитки?
- Дубу нитки: дуб желудь даст.
- Зачем желудь?
- Кабану желудь: кабан клык даст.
- Зачем клык?
- Вол рог даст.
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- Зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
Дала ей липа липового цвету, баба за липовый цвет масла, девка ниток, дуб за нитки желудь, кабан за желудь клык, вол за клык рог, а море за рог воду дало.
Вот напоила курочка петушка, да и живут себе, хлеб жуют и постолом* добро возят.
