З кожної пари речень утворіть одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова.

Зразок. Я чую пісню. Вона сповнена радістю. - Я чую пісню, сповнену радістю.
1. Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками. Вони розтулені назустріч теплу та світлу.
2. Хмарини розкошують у блакитному небі. Вони розмлоєні останнім теплом осені.
3. Яблуні посхиляли гілля до землі. Воно обтяжене запашними плодами.
4. Лежить дорога. Вона золотом.

Головні члени речення: день (підмет), замітає (присудок), опускає ( присудок)  

Другорядні члени речення: свої (означення), сліди (додаток) завісу (додаток), темну (означення) , повільно (обставина).

Объяснение:

Головні члени речення — це підмет і присудок.

Підмет — головний член речення, що означає дійову особу або предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

Присудок — головний член речення, який характеризує підмет за дією, станом або ознакою і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий?

Другорядні – додаток, означення, обставина

Додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або стан, і відповідає на питання непрямих відмінків (всі, крім називного) кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?.

Означення — другорядний член речення, що вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?

Обставина — другорядний член речення, який виражає різноманітні ознаки дії або іншої ознаки (місце, час, причину, мету б, умову) і відповідає на питання де? коли? чому? з якою метою? як? та ін.

Не є членами речення службові частини мови та вигуки.

Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. кожний народ використовує те, що придумали інші. якщо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо кожного дня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походження. я спеціально знайшов "словник іншомовних слів" і перегорнув його. і що ви гадаєте? просто у власній квартирі я знайшов безліч предметів, до яких ми звикли і навіть назви яких нам рідними. але ж слова "телевізор" і "телефон" мають грецьке і латинське походження: tele (з грецької) означає "далеко", "далекий", video (з латинської) — "здатність бачити", phone (з грецької) — звук. магнітофон — від грецького magnetis — магніт і phone. у кожній квартирі є диван, а слово це персидського походження. у мене, наприклад, є акваріум, це слово прийшло з латинської мови і означає "водоймище". а ще помідор, каструля, термос, папір. якщо звернути увагу на слова, якими ми користуємось в школі, то побачимо, шо тут теж іншомовні слова відіграють головну роль. більшість назв предметів (біологія, зоологія, ботаніка, ія, ія, література) мають іншомовне походження. наприклад, bio — (з грецької) — життя, logos — поняття, вчення, geo — земля, grapho — пишу, ія — землеміряння, ботаніка (від botane — трава, рослина) — наука про рослини, зоологія (від toon — тварина) — наука про тварин. слово "література" прийшло з латинської мови (від litem — буква). завдяки телебаченню, радіо, а зараз ще й інтернету (слово ійського походження) зв'язки між людьми і мовами поширюються, до нас приходять дедалі нові слова, що відображають факти сучасного життя.