Я щаслива, бо маю друзів. У мене є дві близьких подружки і чимало приятелів. З подружками я товаришую з самого дитинства. Вони старші за мене на два роки. Попри це, різниця у віці ніколи не відчувалась. Мої подружки дуже віддані та чесні зі мною, за що я їх і ціную. Я поважаю їх та намагаюсь бути хорошою подружкою для них.
Дружба – це не лише веселощі разом. Дружба – це підтримка у скрутну хвилину, здатність саможертви. Друг ніколи не зрадить. Мої подруги завжди приходять мене підтримати, коли я цього потребую. А я завжди з ними поряд, коли їм сумно або страшно. Дружба – найвища цінність, тож будьмо відданими одне одному!
Встреча выпускников.
-Здравствуй, Машенька.
-Здравствуйте, Марья Ивановна.
-Как твои дела? Кем работаешь сейчас? Уже семья, наверное!?
-Дела потихонечку. Работаю. Хорошая должность. Я следователь в нашем РУВД. Я же после школы в академию МВД поступала. И семья есть. Уже двое детишек. Старшенький Сережка. В школу уже ходит. В первый класс. А доченька в средней группе в садике. Счастливая у нас семья. Как ваши дела? Не устали еще в школе с детьми работать?
-Как я рада слышать, что ты счастлива. Да нет, не устала. Уже 30 лет работаю. Еще пару годиков, и на пенсию. А так, все хорошо. И у мужа. И у детей моих. И у внуков. С класса то еще с кем-нибудь общаешься? Помню, вы с Денисом с садика еще дружили!? С Аленкой были не разлей вода!
-Да, общаемся. С Денисом постоянно. Он крестный сына моего. А я крестная дочурки его, Анечки. А Аленка- жена его. Вот так все и общаемся...
И так далее...
