.Мова - одне із чудес, за до якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію... Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. Наша рідна мова - запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів. Проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. А основою, джерелом культури є материнська мова. А яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. Яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах тощо. Отже українська мова - дар Божий. Вони не можуть не вплинути на людські почуття. Отже українська мова - дар Божий. Вона багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива.
У цих словах схована велика надія,віра в те,що настане час,коли краса людських почуттів переможе і оволодіє світом.Бо зараз у цьому світі панують такі почуття,як недовіра,зневага,байдужість,жадібнісь. Причиною цієї проблеми є недовіра людей,невміння поступитися та неповага один до одного.Що ж як не краса людських почуттів врятує усе людство з цього стану? Говорячи про красу людських почуттів,не можна не згадати О.Пушкіна.У його повісті "Капітанська дочка" коханню головних героїв не заважає навіть громадянська війна.Бо кохання все перемагає. Отже,дійсно,краса може врятувати світ.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
