Привіт!
- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?
- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.
- Дуже шкода! А що з сестрою?
- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.
- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.
- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!
- Так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. Коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.
- От і я про це задумався. Сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». Погано холод переносить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. А то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.
- Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. Тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємося біля п’ятої години.
- Буду старатися!
- Привіт, Марічко! Як справи?
- Привіт, Оксанко! Мені якось сумно. В мене сьогодні вихідний, а мені немає з ким прогулятися. А ти як?
- Я так само переймалась через це! Можливо сходимо кудись разом?
- Це було б чудово!
- Маєш якісь пропозиції?
- Можемо піти до парку. Сьогодні чарівний сонячний день. Чи, можливо, ти хочеш щось запропонувати?
- Я не проти сходити до парку. Можна ще піти у порт. Кажуть, що сьогодні там виставка човників.
- Я навіть і не знала про це! Тоді обов'язково давай сходимо у порт.
- Домовились! Зробимо наш вихідний незабутнім.
- До зустрічі!
