4. Прочитайте текст. Виконайте завдання 9-11 до нього (1) Старий Джеря сидів у своїй пасіці коло куреня з своїми малими онуками. (2) Невеличи ка пасіка стояла в балці на косогорі в садочку, а недалеко коло неї була крута гора, вся звер ху вкрита густим лісом, а внизу густою ліщиною. (3) Коло пасіки росли на балці старі садки, а між ними подекуди стояли здорові старі дуби з густим темним листом, ніби скелі. (4) Балка. вкрита садками, вилась попід горою, і ховалась далеко-далеко в старому липовому лісі. (5) Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином і обставлена од півночі очеретом. (6) Попiд уликами вилися прочищені стежки, а серед пасіки стояв важкий низень кий хрест з двома дощечками, прибитими зверху на обидва кінці перехрестя. (7) Під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи (За І. Нечуєм-Левицьким). 9. Смисловий зв'язок між частинами складносурядних речень у тексті — це А послідовність в зіставлення Б протиставлення явищ гчергування явищ 10. Допущено пунктуаційну помилку в реченні A 2 Б 4 в 6 г 7

1. У якому рядку всі слова – вигуки

А леле, дінь, проте, щоб

Б фе, даруйте, лише, хай

В гей, доброго ранку, авжеж, нехай

Г добрий вечір, цур, оце, хоч

Д ну, ах, вибачте, ех  

2. У якому реченні не ставляться розділові знаки після вигуків

А O як я люблю рідну землю.

Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.

В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.

Г Гей над ставом верба похилилася.

Д О це так добре.  

3. Вигук виділено у реченні

А О земле моя, нема рідніш за тебе.

Б О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.

В Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.

Г На жаль, погода зовсім зіпсувалась.

Д Не будіть мене, будь ласка, ліси шелестливі.

 

4. Усі вигуки є емоційними в рядку

А О! ич! овва! от тобі й на!

Б Ой! ех! ай! гей!

В Овва! ех! о! хрусь!

Г Агов! год ох!

Д Кукуріку! о! ой! овва!

 

5. Усі вигуки є сполукальними в рядку

А жах! от тобі й на! будьте ласкаві! цок-цок!

Б соб! цабе! киць-киць! вйо!

В геть! агов! овва! годі!

Г гей! хрусь! ласкаво просимо! годі!

Д гав-гав! ку-ку! ой! ех!

 

6. Усі вигуки є звуконаслідувальними в рядку

А ура! ґвалт! рятуйте! лихо!

Б ой! ет! тю! фу!

В тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! брязь!

Г пхе! дзинь! ого-го! леле!

Д от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!

Объяснение:

Коли я влітку жила у бабусі, стався один цікавий випадок. У старенької був красивий чорний кіт Мурчик, дуже розумний, але з незалежним характером. Він гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідніх котів та на їх господарів. Якщо його брали на руки, він одразу ж виривався, міг ыще й подряпати.
І ось од ного разу Мурчик зник. Спочатку ми були спокійні, бо раніше він іноді пропадав на ніч або щонайбільше на добу, але вже не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися. Бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, шукаючи сіромаху, але Мурчика ніхто не бачив. Якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. Виявилося, що господарі будинку, біля якого ми його знайшли, поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз усередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її у кухні на вікні і злодюга у їх відсутність ласував рибкою. Коли ж господарі помешкання повернулися і помітили той злочин, кіт швидко виліз і втік. Яка незручна ситуація! Нам бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули зачинити кватирку. Ми всі посміялися. Потім частенько бачили, як Мурчик навідувався до них у двір і довго сидів, сежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку. Напевно, коти не роблять висновків.